власну руку і
зв'язків із центром майже не було. Тому велика увага була звернена на
організацію і реорганізацію українських пластових відділів і були
назначені діяльні окружні звітодавці. Щоби мати безпосередній зв'язок з
молоддю, референт руських (українських) відділів об'їздив майже всі
пластові відділи на Підкарпатській Руси, так: 3 рази був у Перечині, 2
рази у Великім Березнім, 1 раз у Сваляві, 2 рази у Севлюші
(Виноградові), 2 рази у Хусті, 3 рази у Бичкові і один раз у Ясіню». В
тому часі, тобто 1926 р., на Закарпатті було вже 28 укр. пл. куренів
(15 хлоп'ячих і 13 дівочих) з 658 пластунами (хлопців 476, дівчат 182).
Як надзвичайно працьовитий провідник, мав багато
ворогів у москвофільському таборі, що постійно цькували проти нього
чеську поліцію. Так, від 1928 р. його усунено з уряду референта укр.
відділів при Головній Управі Скавтів Підк. Руси та редакторства укр.
частини «Пластуна». Та він дальше працював у Пласті, хоч і без титулів.
Це час, коли він звернув увагу на організацію найменших, Вовченят і
Лисичок.
При посвяченні Народного Дому «Просвіта» в Ужгороді
1928 року, проф. Л. Бачинський зорганізував до масової участи пластову
молодь і устроїв кінний курінь пластунів у козацьких строях. Це не
сподобалося владним кругам, і вони виповіли проф. Л. Бачинському побут
у Чехословаччині. Уже з Женеви, Швайцарія, вислав він до редакції
«Пластуна» прощального свого листа з датою 12 жовтня 1929 р.:
Хвальній Редакції «Пластуна» в Ужгороді.
З великим жалем і проти своєї волі мусів я покинути
Підкарпаття і виїхати за границю, а тим самим покинути редакційну
колеґію нашого «Пластуна», при якім я працював від 1923 р.
От цею дорогою я прощаюся із всіми членами Редакції,
співробітниками і читачами нашого пластового часопису. Бажаю всім
усього найкращого, успіху в праці, вдоволення, поширення часопису,
головно збереження народного напряму і бадьорого пластового духа, як
теж і остаточного успіху в боротьбі за наші ідеали.
З пластовим привітом — Скоб! Вам всім відданий,
скавтм. Л.Бачинський
Пластун-розвідчик Підкова так оцінив заслуги проф. Леоніда Бачинського для закарпатського Пласту:
«Заслуги Бр. Професора нам усім відомі. Він був з
перших організаторів Пласту на Підкарпатській Руси, ще з часів своєї
професури у Севлюші (Виноградові). Його молодече захоплення пластовими
ідеями потягло за собою десятки й сотки нашої молоді, яка під його
проводом гуртувалась під прапором Пласту. Бр. проф. Бачинський був
направду ідеаліст, який працював для пластової ідеї, не жаліючи ні часу
ні здоровля, навіть і власної карієри.
Згадаймо тільки саму творчу його ініціятиву. Він
організував табори, пластові з'їзди, переглядав усі наші відділи, писав
і видавав пл. книжки, всіх заохочуючи до праці і витривалости. Можемо
сміло сказати, що все, що доброго сталося для нашого Пласту останніми
роками, сталося заслугами Бр. Л. Бачинського.
Брат проф. Л. Бачинський вимагав від нас строгого і
точного сповнювання пластових обов'язків, бажаючи, щоб Пласт виховав
цвіт і гордість нашої молоді. Брата Бачинського між нами не стало. Зате
остались плоди його праці. Його пам'ять і пластові ідеали будуть нам
завжди просвічувати на дорозі нашого життя. Брат проф. Леонід
Бачинський останеться для нас усіх — взором ідейного пластуна!»
(«Пластун», 1929/30, ч. 1).
Скавтмастер Леонід Бачинський — великий будівничий
українського Пласту на Закарпатті у рр. 1923 — 1929, лишив по собі
ідейних пластунів, що виростали на правдивих пл. провідників і повели
закарпатську пластову молодь слідами свого Великого Вчителя.
Джерело: Степан Пап-Пугач. Пластовий Альманах — Рим, 1976.
