син Олександра і Віри Свадковської
("Кардаш", "Лелека", "М.
Запоточний", "Д. Кардаш", "К.Констянтин", "О. Невідомий",
"Ольжич", "О. Світанок"; 8.07.1907, м. Житомир — ніч 9/ 10.06.1944,
Заксенгавзен, Німеччина).
У 1917 — 1923 рр. навчався в Пущі-Водиці під
Києвом. У 1923 p. він, виїхавши разом з матір'ю з України, в Берліні нарешті
зустрівся з батьком. Невдовзі родина Кандиб переїхала до Горніх Черношинець під
Прагою.
У 1924 р. став студентом філософського факультету Карлового
університету в Празі(закінчив 1929 р.), водночас навчався в
Українському вільному університеті та на літературно-історичному факультеті
Українського педагогічного інституту. Член Пласту в Празі, на пластову тематику
написав чудову поезію «Пластовий капелюх». У 1929 p. написав дисертацію
«Неолітична мальована кераміка Галичини». Асистент кафедри археології УВУ
(1930 — 1931). Перед ним відкривалися двері науки, він брав
участь у багатьох археологічних розкопках, зокрема на Балканах. Працюючи в
Гарвардському університеті (США), у 1938 р. заснував там Український науковий
інститут.
Член ОУН (1929), культурно-освітній референт ПУН (від 1937), представник ПУН
на Закарпатті (1938 — 1939).
Під час другої світової війни очолив відділи
ОУН на Правобережжі України, зокрема в Києві, де мешкав у 1941 — 1942 рр. Був
одним з фундаторів Української національної ради (5 листопада 1941 p.), якою
керував економіст М. Величківський. У травні 1942 заступник голови ПУН та голова
проводу ОУН(м) на українських землях (05.1942 — 1944), в.о. голови ПУН (01
— 05.1944). У 1942 році нелегально переїхав до Львова.
Одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною).
Заарештований німцями 25.05.1944 у Львові, закатований гестапівською трійкою
(Вольф, Вірзінг, Шульц) у концентраційному таборі, спалений у
крематорії.
Збірки поезій Олега Ольжича: «Рінь» (Львів, 1935), «Вежі» (Прага,
1940), «Підзамчя» (1946).
Джерела:
Історія української літератури ХХ ст. — Кн. 2. — К.: Либідь,
1998.
П.Мірчук. Нарис історії ОУН. — Вид. 3-є, доповнене. — Київ:
Українська видавнича спілка, 2007.
О.Ольжич. Незнаному воякові. — Упор.,
післямова, примітки Л. Череватенка. — Київ: Фундація ім. О.Ольжича, 1994
