Старший пластун куреня ч. 3 «Лісові Чорти». Член
Української Військової Організації. Філолог, германіст; перекладач,
письменник. Розстріляний НКВД.
Народився в Коломиї Івано-Франківської обл. в родині
Антона Крушельницького та Марії з Слободів (в минулому артистка театру
«Руська бесіда», громадська діячка і письменниця). Батько — письменник,
громадський діяч, професор, директор українських гімназій у Коломиї,
Городенці, Рогатині та Бережанах, міністр освіти в уряді ЗУНР. Від
початку Першої світової війни і до 1925 р. сім'я Крушельницьких
проживала у Родауні (передмісті Відня), де Тарас отримав початкову і
гімназійну освіту, яку закінчив матурою у Рогатині. У Пласті з 1926 р.,
Пластову Присягу склав у 1927 році (пластове псевдо — Чача).
Був великим ентузіастом хорового співу, диригував
хорами на Клепарові, Знесінні, чудово володів скрипкою. Написав слова і
музику маршової пісні «Лісових Чортів» — «Гей-гу, гей-га!», а також
жартівливої співаночки «Казав мені в лісі сатана». Таборував на Соколі
(1926, 1929), мандрував човнами по Волині і Поліссі (восьма мандрівка
ЛЧ, 1930, яку описав у книжечці «На тихих водах» під псевдонімом Карпо
Летючий, що вийшла у видавництві «Іскра»).
З 1928 р. студіював у Львівському університеті
філологію — германістику; у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка
навчався на класі скрипки у проф. Й. Москвичіва. Через участь у замаху
на торговельно-господарській виставці («Таргах Всходніх») 1929 р. у
Львові був засуджений до трьох років позбавлення волі. За час
перебування в тюрмі навчився виробляти мистецьки вишукану біжутерію з
кінського волосся; опанував французьку, англійську та іспанську мови;
організував хор співв'язнів в келії 109 на Бриґідках і диригував ним на
Великдень під час української Служби Божої, яку відправляв о. Рудович.
Після виходу з тюрми в жовтні 1932 р. одружився зі Стефанією Шушкевич
(пластунка, членка старшопластунського куреня «Ластівки»). В липні 1934
року подружжя переїжджає в Харків, де від травня перебувала вся родина
Крушельницьких. В Харкові Тарас поринув у літературну діяльність,
займався перекладами.
В ніч з 4 на 5 листопада разом з братом Іваном був
арештований. Незабаром арештували батька Антона, братів Богдана і
Остапа, а також сестру Володимиру. Разом з групою харківських
письменників (28 осіб) Тарас та Іван розстріляні в підвалах Жовтневого
палацу в Києві 13 грудня 1934 року. Розстріляні поховані в Києві на
Лук'янівському цвинтарі в братській могилі.
Антона Крушельницького та інших дітей вивезено на Соловки, згодом, у листопаді 1937 р., розстріляно у Сандормоху.
