Пластунка куреня ч. 2 ім. Марти Борецької, гурток
«Пчілки», курінна. Член ОУН, співучасниця низки бойових акцій, діяльна
в УЧХ. Довголітній в'язень польських і большевицьких тюрем.
Інженер-будівельник.
Народилася в Коломиї, у сім'ї Володимири і Мирона
Зарицьких. Навчання почала у Тернополі, у школі, а згодом в гімназії. У
1926 р. родина переїжджає до Львова, і Катруся поступає до 3 класу
гімназії сс. Василіянок, де стає членом Пласту, згодом членом «юнацтва» ОУН
(псевдо «Орися»). Здавши матуру, вступає до Львівської політехніки;
стає членом ОУН, де працює в бойово-розвідувальній п'ятірці дівчат
(Марійка Кос, Віра Свєнціцька, Катря Зарицька, Дарія Гнатківська і Галя
Недзвєцька). Після замаху на Пєрацкого у 1934 р. заарештована,
звинувачена в організації переправи у Чехословаччину виконавця замаху — Гриця Мацейка. Засуджена у Варшавському процесі до восьми
років тюрми. У травні 1939 р. вийшла на волю і в листопаді того ж року
повінчалася з Михайлом Сорокою, з яким познайомилася у тюремній каплиці
Станіславова. У березні 1940 р. їх обох арештує НКВД. Сороку етапували
на Далекий Схід, а Зарицька залишилася у львівських «Бриґідках», де
привела на світ сина Богдана. Сина віддали на виховання батькам
Катрусі, а у червні 1941 р. Зарицькій вдається втекти з тюрми.
Протягом 1941 — 1944 рр. Катерина проходила курси
будівельно-інженерної справи на базі Львівської політехніки. З осені
1941 р. очолює референтуру пропаґанди «Юнацтва», у листопаді 1943 р.
стає головою підпільного Українського Червоного Хреста (УЧХ). У березні
1945 р. — особиста зв'язкова Романа Шухевича. 21 вересня 1947 р. її
арештують. Каралась у Верхньо-Уральській тюрмі, потім у жорстокій
Володимирській централі та у мордовському таборі суворого режиму.
Після звільнення наприкінці 1972 р. оселилась у містечку Волочиськ
Хмельницької обл. На 72 році життя перестало битися серце визначної
діячки визвольного руху; поховали її у родинному гробівці на Личакові.
У вересні 1991 р., коли привезено з Сибіру тлінні останки Михайла
Сороки, Катерину Зарицьку перепоховано у їх спільну могилу.