український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч.

Народився 18 грудня 1903 р. в с. Славна, нині - Зборівського району.
Закінчив початкову школу в Присівцях. Вчився у гімназіях Золочева і Тернополя.

В 1920 році вступив до Українського таємного університету у Львові. Пізніше студіював славістику у Львівському державному університеті (закінчив у 1938, магістр філософії). Під час навчання належав до “Гуртка студентів-українців” та до літературного об’єднання “Листопад”. Водночас займався культурно-освітньою працею у селах Золочівщини; засновував читальні “Просвіти”, гуртки “Рідної школи” і “Сільського господаря”, організовував кооперативи, самоосвітні секції молоді, хори, театральні гуртки, ставив п’єси.

У 1939 -1941 рр. викладав українську мову та літературу в середній школі у Золочеві. Під час німецької окупації жив у Ремезівцях, співпрацював із журналом “Малі Друзі” (Краків-Львів).  В 1944 р. виїхав до Німеччини, жив у різних таборах для переселенців (найдовше - у Бад Верісгофені). Із серпня 1945 до травня 1948 р. викладав українську мову та літературу в таборовій гімназії у Міндельгеймі. Співзасновник Об’єднання Працівників дитячої літератури (1947).

1949 р. емігрував до США. Входив до редакційної колегії журналу для дітей “Веселка”. Дебютував у літературі віршем “Святий Миколай” у львівському двотижневику “Світ дитини” (15 грудня 1920). Твори публікував під псевдонімами Роман зі Славної, Фортіссімо, Роляник, Володимир Переяславець.

Статті друкував у журналах “Дажбог”, “Дзвони”, “Літературно-науковий вісник”, “Молода Україна” (Львів), “Сонечко”, “Юні друзі” (Лондон), “Євшан-зілля” (Торонто), “Мій приятель” (Вінніпег), та інші.

Професор мови та літератури Українського Католицького Університету в Римі, вів курси з мовознавства у філії цього університету в Чикаго. Викладав українську мову в Школі українознавства (1951 - 1956) та на Педагогічних курсах імені П. Могили. Співзасновник Братства св. Андрея Первозваного в Чикаго.

30 січня 1960 р. Українсько-Американська Молодеча Рада в м. Чикаго відзначила Р. Завадовича Почесною грамотою “за творчу працю для української молоді”.

1970 р. з нагоди 50-ліття літературної діяльності Р. Завадовича молодь з Пласту вручила “таблицю вдячності” з дедикацією на металевій дошці.

За літературну працю на користь української визвольної ідеї письменник відзначений медаллю-хрестом від Українського Вільного Козацтва. 22 січня 1978 р. вшанований від Чикагського відділу Українського Конгресового Комітету почесною грамотою “Українця року” - за великі заслуги на ниві української культури.

Помер 31 травня 1985 р. в Чикаго.

Статті та спогади Р. Завадовича вміщені у збірнику “Зборівщина” (1985). 1992 р. в вистава “Добродушко” (драматичний варіант Б. Мельничука і Р. Олефір).

З нагоди 90-річного ювілею Романа Завадовича його ім’я присвоєне Зборівській гімназії.