Маршрут цьогорічного табору пролягав одним із найкрасивіших хребтів Румунських Карпат – масив Фегераш, гірський масив у Трансильванських Альпах із найвищою вершиною г. Молдовяну (2544 м).
Учасниками табору були хлопці і дівчата зі Львова, Києва, Тернополя та Івано-Франківська. Розпочалась наша мандрівка 29.07 на пункті пропуску “Сігету Мармацієй – Солотвино”. А сам маршрут розпочався від залізничної станції в Турну-Рошу. П’ять днів дикої природи, скель та озер минули на одному диханні. Перший мандрівний день розпочався із підйому на хребет. А це близько 1700 м набору висоти. Спочатку все виглядало так як в наших рідних Карпатах – полонини, ліс, отари. Далі цікавіше. Завершився наш день біля оз. Авріг – 2007 м н. р. м. Наступного дня нас чекав дуже цікавий та дещо небезпечний маршрут, головною точкою якого була г. Негою – 2535 м. Тут варто зазначити, що вчасно прийняте рішення та цінні вказівки нашої Любові Пікулик, Бурх дозволили уникнути ще більших пригод. Втомлений та плавний спуск і ми біля оз. Калтун, де і розклали наш табір на ніч. 01.08 по маршруту у нас одна із найкрасивіших трас – Трансфегераське шосе. Загальна протяжність маршруту за день 7 км. Ночівля біля оз. Капра. Саме тут ми зустріли табір юнаків та юначок із турклубу «Время не ждет», м. Київ. Середа (02.08) останній мандрівний день у горах і основні головні вершини на нашому маршруті – г. Устя Маре (2527) та г. Молдовяну (2544). Емоції та відчуття від пройденого та побаченого переповнюють. Спуск (близько 1000 м вниз) і ми біля рефуджії по дорозі до м. Вікторії, де і провели останню ніч в горах. Фінішували 03.08 в м. Вікорія.
Дякую усім учасника за мандрівку. А також нашій Любові, за неперевершений маршрут. Хоч між нами і були тисячі кілометрів дороги та дві тисячі кілометрів вгору, твоя підтримка нам дуже допомогла.
До зустрічі наступного року! Ставте перед собою цілі та досягайте їх!
Автор: Марічка Тимків, Ls
Поділитися
