Вовкулацький хвіст ч. 1: 60-літня історія куреня

Всі ми чули легенди про вовкулаків – козаків перевертнів, які могли перекидатися на вовка і в такій подобі гасати по безмежних степах України та наводити жах на ворогів. Хтозна, може правда, а може і ні, проте вовкулаки таки існують. Ні, не міфічні створіння, а славний курінь УСП-УПС ч. 31 – «Вовкулаки». Вовкулаку-пластуна можна розпізнати по чорній хустці з жовтою та червоною смужками, по вовчому хвості на капелюсі, по поважній постаті та глибокому спокійному з лукавинкою погляду.

Цього 2017 року курінь «Вовкулаки» має ювілей – 60 років від дня заснування. Але відзначення в Україні відбудуться 2018 року. І з цього приводу курінь дещо привідкриває завісу своєї історії…

А почалося все в далекому 1957 році, в такій далекій та одночасно близькій Канаді. Саме тоді у в оселі «Пластова Січ», у Ґрафтоні, на ЮМПЗ зійшлись докупи 3 гуртки старшого юнацтва: «Готур» з Торонто, «Олені» з Чикаго та «Вовки» з Монреалю. Таборуючи разом, і потоваришувавши вони вирішили гуртом піти у старшопластунство, створивши новий курінь, в основу якого взяли козацьку вовкулацьку легенду. Природньо, за курінного обрали дух кошового отамана Івана Сірка – першого правдивого козацького вовкулаку. В 1962 році курінь отримав число 31, а у 1968 р. посвятив свій перший прапор.

А в Україні в той час процвітав комунізм. І ні про який пласт тут не йшлося. Проте з першим подихом вітру незалежності, дух кошового отаману відродився і «Вовкулаки» прийшли в Україну.

А почалось все з Богдана Гасюка. Ви мабуть його хоч раз в житті та й бачили. Зазвичай його видно над головами інших пластунів, бо Бог його обдарував непересічним зростом. Власне не побачити його важко. Саме він з гуртом інших молодиків вирішили відродити Пласт в Україні, у славному місті Львові.

Коротко про друга Богдана. Народився у 1962 році, освіта – незакінчена вища, геодезист, економіст, радіотехнік, філантроп, батяр, гуморист. Одружений, 2 дітей, всі пластуни. Виховник і перший зв’язковий куреня УПЮ ч.5 ім.Р.Купчинського, перший крайовий комендант УПЮ, заступник станичного, Голова КПРУ (тепер «Суд Честі»), заступник голови ГПР, неодноразово був у проводі краю нарізних посадах,разом з Богданом Генегою ЛЧ започаткував «Лісову Школу» в Україні в 1993 році. На сьогоднішній день заступний голови ГПР, голова Конгресової Комісії 6-го Пластвого конгресу.

Перебуваючи в 1991 р., в Америці, штат NY, в оселі «Вовча Тропа», познайомився з Вовкулаками. Очевидно те знайомство залишило в його душі незабутній вовчий слід, оскільки після приїду в Україну друг Богдан застановився будь-що, але стати Вовкулаком. Незабаром така нагода трапилась – Вовкулаки прилетіли в Україну, і прийняли його до гурту.

Одночасно в Україні окремі юнацькі виховники, яким припав до вподоби дух куреня, його історія та звичаї, розпочали активно цікавитись куренем, а відтак також стали Вовкулаками. Серед них були Петро Галуга, Ігор Березовський, Тарас Стефак та Андрій Гарматій. Але про них трохи згодом. Так розпочалась історія Вовкулак в Україні.

На сьогоднішній день Вовкулак у світі налічується близько 130, з них в Україні – близько 30. Географія розповсюдження вражає: Україна, Польща, Німеччина, Австрія, США, Канада, і навіть Австралія. Цього року Вовкулаки організовували ЮМПЗ в Німеччині.