Пропустити

Націоналізм - егоїзм?

Розмови на будь-які теми, що не мають відношення до інших розділів.

Модератор: Модератори

UNREAD_POST Відьмак від Суб 05.01.08 22:22

Коли війна вривається у двері, не захистять слова й печатки на папері, потрібно йти, потрібно брати зброю....

Мені теж подобається ця пісня, але на жаль заповідю вона не стала. :wink:
Що ж до того чи ми маєм захищати своїх близьких, то згідно тієї ж хритсиянської ідеології кожен дбає про своє спасіння сам, і якщо ми почнем "захищати ближнього від агресора" (крім того не слід забувати що агресор являється також нашим ближнім), то ми просто будем грішити. "Хто любить батька чи матір свою більше за мене, той мене не достоєн".
На рахунок прикладів із містам. Він трішки невдалий оскільки між країнами на планеті більше такої собі незалежності, ніж між містами, то міста мають значно більше між собою спільного (ту саму країну в якій вони знаходяться) чим країни. В глобалізації неможлива повна уніфікація територіального поділу, звичайно, він буде зберігатися, але вже у вигляді областей і регіонів. Це буде значно ефективнішим і люди патріоти двох різних регіонів Землі справді зможуть сказати, що їхня любов до свого краю їх не розєднує, а зєднує, оскільки вони спільними направленими зусиллями будують майбутнє разом.

Взаємно вдячний за опонування. :wink:
Ти мені теж показав деякі сторони цього питання, які я раніше не бачив.

Що ж до дискусії між нами, то я думаю на цьому форумі, принаймні саме в цій темі, вона вичерпана. :D
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

по темі

UNREAD_POST Andriy від Суб 05.01.08 23:19

знаєте, в мене враження, прочитавши майже всі пости, то проблема для обговорення даної теми не про націоналізм і егоїзм, а швидше - "Християнська мораль і життєві реалії".
Як на мене, то тут поняття націоналіхму вичерпане в даній темі, але аж ніяк не вичерпана тема Християнства і війни... Хочу зауважити, що без богословів подальша дискусія перетвориться в звичайну демагогію з будь-чиєї сторони, тому пропоную - запросити в цю тему когось з богословів (священиків), нехай пояснять, бо я сам заплутався... адже є багато суперечливих думок...

як вам це?
Могутня є сила Чуттів, але Розум над нею, над Розумом вічна Душа, а Господь над Душею!
Аватар користувача
Andriy
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 396
З нами з: Пон 24.11.03 12:18
Звідки: Тернопіль
Ім'я: Андрій
Прізвище: Купина
Пластовий ступінь: ст. пл.

Re: по темі

UNREAD_POST Відьмак від Нед 06.01.08 20:07

Andriy написав:знаєте, в мене враження, прочитавши майже всі пости, то проблема для обговорення даної теми не про націоналізм і егоїзм, а швидше - "Християнська мораль і життєві реалії".
Як на мене, то тут поняття націоналіхму вичерпане в даній темі, але аж ніяк не вичерпана тема Християнства і війни... Хочу зауважити, що без богословів подальша дискусія перетвориться в звичайну демагогію з будь-чиєї сторони, тому пропоную - запросити в цю тему когось з богословів (священиків), нехай пояснять, бо я сам заплутався... адже є багато суперечливих думок...

як вам це?

Було би дуже добре :thumbsup: , і якщо би вийшло, то можна було би створити нову тему під назвою, щось на зразок "Християнство і війна".
Але не слід сприймати думку богословів як істину в останній інстанції. :eusa_naughty:
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

UNREAD_POST burlaka від Нед 06.01.08 22:04

Відьмак, а чи ти не думав, що бути християнином і захищати християнськы цынносты це теж егоїзм по відношенню до інших релігій :?:
burlaka
Новачок
Новачок
 
Повідомлення: 4
З нами з: Пон 23.02.04 21:13
Звідки: Львів
Ім'я: Ігор
Прізвище: Осідач
Курінь: самітник

Re: по темі

UNREAD_POST Ведмідь від Нед 06.01.08 22:45

Andriy написав:Хочу зауважити, що без богословів подальша дискусія перетвориться в звичайну демагогію з будь-чиєї сторони, тому пропоную - запросити в цю тему когось з богословів (священиків), нехай пояснять, бо я сам заплутався... адже є багато суперечливих думок...

як вам це?


+1 :thumbsup:
Однозначно, тим паче між ними самими нема одностайного трактування.
Колись на гутірці один священик казав, що там купа праць, якими Церква "регламентує" й дає тлумачення як діяти й коли застосовуватии насильство.
Тому самі ми тут точно не розберемось)))
"Лише сміливі мають щастя"

Зображення
Аватар користувача
Ведмідь
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 438
З нами з: Нед 04.12.05 21:07
Звідки: Київ
Ім'я: Василь
Прізвище: Хом'як
Пластовий ступінь: ст.пл

Re: по темі

UNREAD_POST Відьмак від Пон 07.01.08 00:05

Smit написав:+1 :thumbsup:
Однозначно, тим паче між ними самими нема одностайного трактування.
Колись на гутірці один священик казав, що там купа праць, якими Церква "регламентує" й дає тлумачення як діяти й коли застосовуватии насильство.
Тому самі ми тут точно не розберемось)))

Нетяжко згадати ту саму інквізицію - мета виправдовує засоби, плюс єзуїти, словом саме через те в свому попередньому пості я написав, що думку богословів не слід сприймати як істину в останній інстанції.
Але самі ми теж не розберемося. :wink:
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

UNREAD_POST Відьмак від Пон 07.01.08 00:29

burlaka написав:Відьмак, а чи ти не думав, що бути християнином і захищати християнськы цынносты це теж егоїзм по відношенню до інших релігій :?:

Думав. :)
Як я вже писав вище будь-який захист це агресія, а отже захист християнства буде його агресією на того від кого ми християнство захищаєм. Проте християнські погляди передбачають відсутність будь-якої агресії, відповідно захищати християнство абсурдно.
А взагалі то краще коли Андрій приведе якогось священнка, шоб ми не плуталися таких питаннях.
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

UNREAD_POST burlaka від Пон 07.01.08 13:05

Все набагато простіше. Просто нема чорного та білого (як це уявляється в юнацтві). Світ різнокольоровий. Нема стовідсоткового егоїзму чи альтруїзму. Правда Егоїзм присутній частіше ніж альтруїзм. Потрібно прагнути того, щоб був "здоровий егоїзм", щоб він залишав місце не тільки для Тебе-любимого, а й для світу, а тоді все буде добре.

А тема добра. такі філософські роздумування мало до чого приводять, та змушують людей задумуватися глибше, а не говорити перейнятими в когось гаслами та думками. Дякую Відьмак.
burlaka
Новачок
Новачок
 
Повідомлення: 4
З нами з: Пон 23.02.04 21:13
Звідки: Львів
Ім'я: Ігор
Прізвище: Осідач
Курінь: самітник

UNREAD_POST Відьмак від Пон 07.01.08 21:04

burlaka написав:Все набагато простіше. Просто нема чорного та білого (як це уявляється в юнацтві). Світ різнокольоровий. Нема стовідсоткового егоїзму чи альтруїзму. Правда Егоїзм присутній частіше ніж альтруїзм. Потрібно прагнути того, щоб був "здоровий егоїзм", щоб він залишав місце не тільки для Тебе-любимого, а й для світу, а тоді все буде добре.

А тема добра. такі філософські роздумування мало до чого приводять, та змушують людей задумуватися глибше, а не говорити перейнятими в когось гаслами та думками. Дякую Відьмак.

Прошу. :)
100 % згідний з тобою, що нічого на цьому світі нема абсолютно доброго, як і абсолютно злого. Але коли я говорив за егоїзм, агресію і подібні речі, то мав на увазі лише такі собі абстрактні цінності, а не реальні життєві обставини. Опираютись на ідеальні цілі більш обєктивно, ніж на субєктивні, оскільки той самий "здоровий егоїзм" в різні часи може інтерпретуватися по різному від найагресивніших і найнетерпеливіших форм до майже повної невинності і ідеальності.
Проте знову ж таки я хочу наголосити, що не мав на увазі що така поведінка погана просто я казав що вона би мала бути неприпустима для тих хто вважає себе християнами, хоч чесно зізнаюся, що я сам прихильник "здорового егоїзму" і в деякій мірі дотримуюсь цього. Та не треба спішити з висновками краще дочекатись обіцяного богослова.
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

UNREAD_POST burlaka від Пон 07.01.08 22:54

Чекаємо :arrow: то буде цікаво. Та як на мене. Нехай націоналізм це егоїзм. І що з цього. Хай буде так. То нормально коли люди думають перш за все якщо й не про себе, то свою сімю, а вже потім про рідних, і вже далі про інших ближніх. В глобальішому значені людині ближче буде своя нація,і тільки потім все іншке людство. То природньо. Тільки би не звульгаризувати націоналізм до єврейського підходу про богообраність чи нацистського підходу...
burlaka
Новачок
Новачок
 
Повідомлення: 4
З нами з: Пон 23.02.04 21:13
Звідки: Львів
Ім'я: Ігор
Прізвище: Осідач
Курінь: самітник

UNREAD_POST Відьмак від Пон 07.01.08 23:47

burlaka написав:Чекаємо :arrow: то буде цікаво. Та як на мене. Нехай націоналізм це егоїзм. І що з цього. Хай буде так. То нормально коли люди думають перш за все якщо й не про себе, то свою сімю, а вже потім про рідних, і вже далі про інших ближніх. В глобальішому значені людині ближче буде своя нація,і тільки потім все іншке людство. То природньо. Тільки би не звульгаризувати націоналізм до єврейського підходу про богообраність чи нацистського підходу...

Я не кажу, що це щось ненормально. Нормально - вьсо в житті нормально, оскільки всьо логічне. Але радий шо ти признав, шо націоналізм - егоїзм. :)
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

по темі

UNREAD_POST Andriy від Чет 10.01.08 10:13

прохання дописувачів і тих, кому цікаво почути відповіді отців по даній темі - чітко сформулювати запитання. На прохання Відьмака, я запросив до нашої дискусії двох "форумівських" отців, дасть Бог дадуть про себе знати... якщо ж ні, то спробую ті питання передати комусь з отців, а потім їх(його) відповідь розміщу в цій темі.
Могутня є сила Чуттів, але Розум над нею, над Розумом вічна Душа, а Господь над Душею!
Аватар користувача
Andriy
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 396
З нами з: Пон 24.11.03 12:18
Звідки: Тернопіль
Ім'я: Андрій
Прізвище: Купина
Пластовий ступінь: ст. пл.

UNREAD_POST Відьмак від П'ят 18.01.08 13:27

Шось форумські отці не дуже хочуть писати в цю тему, отож я почав шукати схожі питанння і ось шо знайшов:
http://www.ugcc.org.ua/ukr/question/bohoslov/article;1106/
Не скажу шо згідний, але заради справедливості мушу висловити офіційну думку церкви.
П.С. Пошуки схожиш тем у неті тривають.
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

UNREAD_POST Караван від Пон 21.01.08 14:40

нІ нІколи!!!!!!!!!!


І ХАЙ поможе НАМ БОГ!!!!!!
гурток-ВОВЧА ЛІГа
С.К.О.Б. А У-У-У-У
Караван
Аватар користувача
Караван
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 343
З нами з: Пон 26.03.07 11:52
Звідки: Чернівці
Ім'я: ОЛЕГ
Прізвище: Караван
Курінь: Самітник
Пластовий ступінь: Розвідувач

UNREAD_POST burlaka від Пон 21.01.08 16:51

Щось мене той офыцыйний опис церкви не вразив. Якщо коротко то там написано, що вбивати не можна, але є винятки, коли то робиш для захисту і з любовю до держави, віри,... тобто офіційне християнство допускае все те що ти вважаєш не гідним християнина. І по підставити іншу щоку не йдеться.

Згадав анекдот до теми:
Злапали істинного християнина. Дали йому в одну щоку, а він підставив другу і не захищається. Все по заповідям. Вдарили по іншій. Він не відповідає. О то його можна файно безнаказано побити. І давай розмахуватися втретє. Та християнин прокинувся і відметелив їх добре. Вони йому ображено кажуть, ну як ти, тобі ж не можна. У вас же написано, що коли вас вдарять по одній щоці то треба підставити іншу... Так то воно так та в біблії нігде не написано, що треба щоку підставляти і втретє.... :eusa_dance:
burlaka
Новачок
Новачок
 
Повідомлення: 4
З нами з: Пон 23.02.04 21:13
Звідки: Львів
Ім'я: Ігор
Прізвище: Осідач
Курінь: самітник

UNREAD_POST Ведмідь від Сер 19.03.08 20:48

Знову дістаю тему з глибокого ящика, але от зустрів цікаву статтю на цю тему, хоча довга, але думаю, кому цікаво - прочитає
Іван Ільїн





Стаття "Християнський націоналізм" є розділом із брошури "Основи християнської культури", автором якої є відомий російський церковний діяч і філософ І. А. Ільїн. Праця була видана в Женеві у 1937 році, а після Другої світової війни, разом з іншими працями цього автора, перевидана у Мюнхені в друкарні преп. Іова Почаївського Російської Православної Церкви Закордоном.

Культура твориться не однією людиною. Вона є надбанням багатьох людей, духовно споріднених між собою. Кожні двоє друзів утворюють у своєму спілкуванні певний культурний рівень і започатковують певні культурні значення. Так відбувається і в кожній сім'ї, в кожному суспільстві, в кожній організації, в кожному товаристві і в кожному народі. Люди не випадково об'єднуються один з одним, їх притягає один до одного схожість матеріальних та духовних інтересів; із цієї схожості виникає спілкування; тривале спілкування збільшує взаємну подібність і, якщо спілкування має творчий характер, то зростає і взаємне тяжіння, міцніє взаємний зв'язок. Цей зв'язок скріплюється традицією, яка передається із покоління в покоління. Так поступово виникає єдина і спільна для всіх культура.

Найтісніше єднання людей виникає із їхньої духовної однорідності, зі схожого душевно-духовного укладу, зі схожої любові до єдиного і спільного, з єдиної долі, яка єднає людей у житті і смерті, з однакового бачення, з єдиної мови, із єдиної віри і спільної молитви. Саме таким є національне єднання людей.

Національне почуття не тільки не суперечить християнству, але отримує від нього свій вищий смисл і підґрунтя; бо воно спричиняє єднання людей в дусі любові, і прикріпляє серця до вищого на землі - до дарів Святого Духа, які даруються кожному народу і своєрідно перетворюються кожним із них в історії і культурній творчості. Ось чому християнська культура здійснюється на землі саме як національна культура і націоналізм потрібно не засуджувати, а радісно і творчо сприймати.

Кожний народ має інстинкт, даний йому від природи (а, значить - і від Бога) і дари Духа, які виливаються на нього від Творця усіх. У кожного народу інстинкт і дух живуть по-своєму і утворюють дорогоцінну своєрідність. Так, кожний народ по-своєму єднається у шлюбі, народжує, хворіє і помирає; по-своєму лінується, працює, хазяйнує і відпочиває; по-своєму сумує, плаче і нудьгує; по-своєму посміхається, сміється і радіє; по-своєму ходить і танцює; по-своєму співає і створює музику; по-своєму говорить, декламує, жартує і красномовствує;по-своєму спостерігає, споглядає і створює живопис; по-своєму досліджує, пізнає, міркує і доводить; по-своєму бідує, чинить благодійність і виявляє гостинність; по-своєму будує домівки і храми; по-своєму молиться і геройствує; по-своєму воює... Він по-своєму підноситься і падає духом; по-своєму організовується. У кожного народу інакше, своє почуття права і справедливості; інакший характер, інакша дисципліна; інакше уявлення про моральний ідеал; інакша політична мрія; інакший державний інстинкт. Словом, у кожного народу інакший і особливий душевний уклад і духовно-творчий акт. І в кожного народу - особлива, національно-зароджена, національно-виношена і національно-вистраждана культура.

Таке становище - від природи і від історії. Таке становище в інстинкті і в дусі, і в усій культурній творчості. Так усім нам дано від Бога.

І це добре. Це прекрасно. І це ніколи не було засуджене у Писанні. Різноманітні трави і квіти на полі. Різноманітні дерева, води і хмари. "Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі"(1 Кор. 15. 41.).

Багатий і прекрасний сад Божий, щедрий різновидами, виблискує формами, сяє і радує різноманітністю. І кожному народові належить і бути, і красуватись, і Бога славити - по-своєму. І в самій цій розмаїтості - вже співається і підноситься хвала Творцю. І треба бути духовно сліпим і глухим, щоб не розуміти цього.

Думка погасити цю різноманітність хвалінь, скасувати це багатство історичного саду Божого, звести все до одноманітного штампу, до "уніформи", до рівності піску, до однаковості після того, як у світі вже засяяли духовні відмінності, - змогла б зародитись лише у хворобливій душі, від злісної, заздрісної судоми, або ж у мертвому і сліпому розумі. Така плоска і вульгарна, антикультурна і всеруйнівна ідея була б дійсним виявом безбожництва. Знайти її у християнстві, в Євангелії, в православ'ї - цілком неможливо.

Бо ж християнство подарувало світові ідею особистісної, безсмертної душі, індивідуальної за своїм даром і за своєю відповідальністю, особливо у гріхах, самодіяльної у покаянні і любові, тобто ідею метафізичної своєрідності людини. Згідно з цим, ідея метафізичної своєрідності народу є лише правильним і послідовним розвитком християнського розуміння. Преп. Серафим Саровський говорив, що Бог піклується про кожну людину так, ніби вона у Нього - єдина. Це сказано про особистісну людину. А про індивідуальний народ? Що ж, хіба про нього Господь не піклується зовсім? Відкидає його, осуджує і прирікає? Кожну лілею зодягає в особливі і прекрасні ризи; про кожну пташку небесну пам'ятає і годує її; і все волосся на голові людини перераховує, а своєрідність народного життя проклинає, як початок зла, і відкидає, як гріх і мерзоту? Чи може християнин дотримуватися такого погляду?

Кожний народ служить Богу так, як уміє - всією своєю історією, всією культурою, всією працею і співом своїм. Один народ служить творчо і процвітає духовно, а інший - не творчо, і духовно хворіє. Є такі народи, що перестають служити і стають шлаком історії; є й такі, що у своєму малому і убого-безпорадному служінні згасають, не досягнувши розквіту. А є й такі, що можуть здійснювати своє служіння під проводом іншого, духовно сильнішого народу...

І ось націоналізм є впевненим і палким почуттям, правильним по суті і цінним у творчому відношенні, -

що мій народ удостоївся дарів Святого Духа;

що він прийняв їх своїм інстинктивним почуттям і творчо перетворив їх по-своєму;

що внаслідок цього сила його велика і покликана у майбутньому до великих культурно-творчих звершень;

що через це народові моєму належить культурна самостійність, як запорука величі (Пушкін!) і незалежність національно-державного буття;

І в цьому почутті, правильному і глибокому, християнин правий і осудженню не підлягає. Це почуття обіймає всю його душу і плодотворно впливає на його культуру.

Національне почуття є любов до історично-духовного образу і до творчого акту свого народу.

Націоналізм - це віра в богоблагодатну силу свого народу, а тому - в його покликання.

Націоналізм - це воля до його творчого розквіту в дарах Святого Духа.

Націоналізм бачить свій народ перед лицем Божим, бачить його душу, його таланти, його недоліки, його історичну проблематику, його небезпеки і його спокуси.

Націоналізм - це система вчинків, які є наслідком цієї любові, цієї віри, цієї волі, цього бачення.

Ось чому істинний націоналізм не є темною антихристиянською пристрастю, він є духовним вогнем, який підносить людину до жертовного служіння, а народ - до духовного розквіту.

Християнський націоналізм - це захоплення від бачення свого народу в плані Божому, в дарах Його Благодаті, на шляхах Його Царства.

Це - подяка Богу за ці дари; але це - і скорбота за свій народ, якщо народ - не на висоті цих дарів.

У національному почутті - джерело духовної гідності: національної, а через неї - і своєї, особистої.

У ньому джерело єднання, - бо немає тіснішого і міцнішого єднання, як у дусі перед лицем Божим.

У ньому джерело правосвідомості - цього почуття своєї правоти у глибокому і останньому вимірі, почуття своєї безумовної прив'язаності і зв'язаності, свого дому і свого правильного дерзновення.

Націоналізм навчає і смиренню - у спогляданні недоліків і поразок свого народу (згадаймо покаянні вірші Хом'якова до Росії).

Націоналізм відкриває людині очі і на національну своєрідність інших народів; він вчить не зневажати інші народи, а шанувати їхні духовні досягнення і їхнє національне почуття: бо ж і вони причетні до дарів Божих, і вони перетворили їх по-своєму.

Так осмислений націоналізм вчить людину, що безнаціональність є духовною безґрунтовністю і безплідністю; що інтернаціоналізм є духовною хворобою і джерелом спокус; і що наднаціоналізм досяжний лише справжньому націоналісту. Бо ж створити щось прекрасне для всіх народів може лише той, хто ствердився у творчому акті свого народу. "Світовий геній" є завжди і перш за все національним генієм; а спроба стати "великим" з інтернаціоналізму і перебуваючи в його атмосфері, давала і буде давати лише удаваних, екранних "знаменитостей", або ж планетарних пройдисвітів. Істинна велич є ґрунтовною. Справжній геній є національним.

Даремно говорити, начебто націоналіст "ненавидить і зневажає інші народи". Ненависть і зневага зовсім не становлять суті націоналізму; вони можуть приєднатися до будь-чого, коли душа людини зла і заздрісна. Щоправда, є націоналісти, віддані цим почуттям. Але спотворити можна все і зловживати можна всім. Зловживати можна гімнастикою, отрутою, свободою, владою, знанням, словом; спотворити можна любов, мистецтво, суд, політику і навіть молитву; однак ніхто не думає заборонити і викорінити все це лише тому, що деякі люди приймають спотворені форми за єдино можливі, а здорових форм зовсім не помічають...

Чи можна любити свою церкву і не зневажати інші сповідання? Звичайно, можна. І ось, цей християнський благородний дух можливий і в націоналізмі.

Чи можна любити свою сім'ю і не мати внаслідок цього ненависно-зневажливих почуттів до інших сімей? І ось, цей християнсько-братній дух можливий у людей з національним мисленням. Саме цей дух лежить в основі християнського націоналізму.

При правильному розумінні націоналізму релігійне почуття і національне почуття не відриваються одне від одного і не протистоять одне одному, але зливаються і утворюють певну життєву творчу єдність, із якої і в лоні якої виростає національна культура.

Це не означає, що народ стає предметом релігійного обожнення, а ідея Бога зводиться до рівня земної нації. Народ не Бог і його обожнення є кощунством та гріхом. І Бог вищий за земні розділення: расоD
"Лише сміливі мають щастя"

Зображення
Аватар користувача
Ведмідь
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 438
З нами з: Нед 04.12.05 21:07
Звідки: Київ
Ім'я: Василь
Прізвище: Хом'як
Пластовий ступінь: ст.пл

UNREAD_POST Відьмак від П'ят 21.03.08 19:37

Ведмідь написав:Знову дістаю тему з глибокого ящика, але от зустрів цікаву статтю на цю тему, хоча довга, але думаю, кому цікаво - прочитає

Це класно піднімати стару тему знову, можливо в когось змінилися поглядя, але точно можу сказати шо в мене вони залишились такі самі, і якшо продовжувати в такому самому руслі як попередній раз то далеко не зайдемо.
Що ж до статті, то наскільки я зрозумів там все зводиться до того як прекрасна любов до нації чи то народу і як вона збігається з любовю християнською. Не заперечую таке є, але постає те саме питання нашо обмежуватися якимось народом виділяючи в його окрему категорію, коли є весь світ? Якщо відповідь буде, бути націоналістом неозначає не поважати інші народи, то тоді навіщо бути націоналістом як таким взагалі?
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Відьмак
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 803
З нами з: Сер 04.04.07 14:24
Звідки: станиця Тернопіль
Ім'я: Тарас
Прізвище: Саламанюк

UNREAD_POST Ведмідь від П'ят 21.03.08 20:20

Тарасе, якраз цю статтю спеціальнов иклав на форум, бо вона описує тонко те про що ми багато говорили. На твоє запитання:
Якщо відповідь буде, бути націоналістом неозначає не поважати інші народи, то тоді навіщо бути націоналістом як таким взагалі?


Спроектую твоє запитання на дуже подібну сферу : якщо кохати одну дівчину означає поважати й приятелювати з іншими, то навіщо закохуватись.

Всім очевидна абсурдність такого питання. Тут прямі аналогії й з любов'ю до своєї нації.
"Лише сміливі мають щастя"

Зображення
Аватар користувача
Ведмідь
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 438
З нами з: Нед 04.12.05 21:07
Звідки: Київ
Ім'я: Василь
Прізвище: Хом'як
Пластовий ступінь: ст.пл

націоналізм

UNREAD_POST galia.p від Суб 22.03.08 00:07

Любов - особова, завжди дуже-дуже конкретна, і дієва.

Легко любити, чи радше сказати співчувати і співпереживати з якоюсь далекою народністю далекої Африки. Але чи то правдива любов? Отака - на відстані і тільки на словах?

А спробуй-но любити людину, яка муляє тобі щодня очі та ще й щодня "наступає на твої болючі мозолі".:)
Любити - це віддавати, це дбати про іншого чи про інше, не про себе. Любов - це завжди жертовність. Подивіться на матір, як вона дбає про своє дитя, як жертвує собою.
Якщо будь-хто з нас в силі прийняти таке співпереживання і співжиття, то це, мабуть, таки любов. :D

То чи може бути любов егоїстичною?
Це стосується й нації. Любов - вона конкретна і дієва, і вона просто не може бути егоїстичною.
Ревність - руйнує, заздрість - знищує, гнів - як некерована стихія, зносить все на своєму шляху, самозакоханість - підносить, велич - звеличує....
можна багато ще перелічувати дійсно сильних сил, та тільки єдина сила творить, дає життя - це любов.

А якщо задуматись глибше, якою величиною любові треба опанувати, щоб могти любити все людство? через кожну конкретну людину, відчуваючи кожну конкретну людину на Землі???
galia.p
Користувач
Користувач
 
Повідомлення: 166
З нами з: Вів 27.02.07 23:22
Звідки: Львів
Ім'я: Галина
Прізвище: Потюк
Курінь: самітниця (покищо)

UNREAD_POST Караван від Вів 25.03.08 19:24

не зовсім!!!!!!!!!!!!!
Аватар користувача
Караван
Експерт
Експерт
 
Повідомлення: 343
З нами з: Пон 26.03.07 11:52
Звідки: Чернівці
Ім'я: ОЛЕГ
Прізвище: Караван
Курінь: Самітник
Пластовий ступінь: Розвідувач

Поперед.

Повернутись в Теревені

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

cron