21-22 січня 2017 р. в смт Брюховичі відбулася чергова Мала рада Української стежі «Сіроманців». Її учасниками стали 30 членів куреня та запрошених – членів усіх чотирьох зграй (Карпатської, Підкарпатської, Подільської та Степової). На її завершення сіроманець Назар Кудлик сказав: «То була, мабуть, найатмосферніша рада». Чому так? Читайте далі.
На головні сходини року з’їхалася найбільша кількість побратимів-сіроманців за весь час існування куреня в Україні, прибуло чимало зацікавлених, товариство прийняло низку важливих для куреня рішень, і від першої до останньої хвилини ради панувала по-особливому дружня, навіть братерська атмосфера.
Розпочалася Мала рада зачитанням привітів: від Племінного – Юрія Годованця, від Юрка Курила, який на далеких віддалях не забуває про курінне побратимство.
Потім до звіту виступив Володимир Федорчук. Стежовий Юрко Леськів вручив йому одну з найвищих відзнак Великого Плем’я «Сіроманці» – «Залізного вовка». Відзначено друга Володимира за жертовну працю для «Сіроманців», за боротьбу у складі ДУК «Правий Сектор» з окупантами України, а також за виготовлені на високому художньому рівні для «Сіроманців» Української та Метропольної стеж тотеми.
Між іншим, і цього разу друг Володимир приготував сюрприз: подарував товариству різьбу із зображенням пластової лілейки та курінної відзнаки – точну копію тієї, яку віддавна використовують сіроманці у США і теж вважають тотемом.
Потім розпочався розгляд питань програми ради.
Спершу звітував стежовий провід. Стежовий Вовк Юрко Леськів розповів не лише про річну діяльність куреня, а торкнувся й загалом семирічної праці як стежового. Адже прийшов час, як він сказав, передавати провід стежі молодшій генерації Вовків.
Отож протягом згаданого часового проміжку стежа зросла до 45 членів. Маємо 11 зацікавлених. У куреня наявні всі атрибути, символіка, запроваджено низку нових традицій, описаних у нещодавно виданому СМ-довіднику. Успішно діє крайовий табір «Вовча школа», а також реалізовано велику кількість виховних проектів (як протягом року, так і влітку). Значний внесок для Пласту ми зробили й у видавничому напрямку та в напрямку журналістики.
Товариство подякувало стежовому та проводу за все зроблене, відтак розпочалася процедура вибору нового складу проводу. Проголосували одноголосно. Отож стежовим на цю каденцію став Володимир Посівнич, писарем – Віталій Яцишин, скарбником – Назар Пилип.
Потім відбулися уладові ради (сіроманців-членів УСП та УПС). Курінним УСП Української стежі обрано ст. пл. Андрія Канака, СМ, а курінним УПС – пл. сен. Володимира Геншляка, СМ.
Завершила програму нарад Рада Вовків, яка теж прийняла низку важливих рішень серед яких підвищення в ступенях, та переведення деяких членів куреня в категорію “побратимів сіроманців”.
А потім була ватра, приготована кандидатами та Гостровухами і гарно проведена Андрієм Федоренком. Музичний супровід на високому мистецькому рівні здійснили Назар Кудлик (гітара, вокал) та перед ватрою іменований разом з друзями Назар Сухорончак (теж гітара і теж вокал). Зокрема, цей дует запропонував учасникам ватри багатьом відому пісню «Вогонь», але в новій сучасній інтерпретації.
Нічної тиші не було, натомість була тиха ніч, бо друзі ніяк не хотіли вкладатися спати: продовжували сидіти в колі імпровізованої ватри, співати, спілкуватися далеко за опівніч.
Наступний день, 22 січня, розпочали з Богослужіння, яке відслужив о. Елевтерій (Володимир Геншляк).
По урочистій збірці-зкритті Ради сіроманці України роз’їхалися по своїх осередках, щоби продовжити завзяту працю у різних напрямках для розвитку пластової організації.
ст. пл. скоб Тарас Щепаняк, СМ
Фото автора
Поділитися
