Я хотіла, щоб Пласт допоміг виховати Людину з геном українця. А тут... табір "Код нації" (мама пластуна) - Пласт
EN

З 16 по 26 липня на оселі “Чоти Крилатих” у Луквиці відбувся табір “Код нації”.

Його організували пластуни із Коломиї для дітей 7-11 років. Загалом у таборі “Код нації” участь взяли 22 дітей.

“Найбільше дітям запам’яталося копання криївок”

Табір “Код нації” був присвячений історії України і занурив дітей в минуле: у княжу добу, період козаччини, повстанські часи і аж до сьогодення.

Коли на таборі ми відтворювали період повстанської доби, то будували у лісі криївки. Результат вразив усіх. Було КРУТО! (Ігор, керівник табору)

І справді, на таборі діти більше дізналися про історію нашої держави і змогли навіть відчути на це на собі. Поспілкувавшись з батьками учасників та організаторами, бачимо, що історичні ігри знайшли неабиякий відгук у дітей.

Найбільше дітям запам’яталося копання криївки. Цей досвід для сина Марка став просто “перфектний”. Мав добре чуття, бо, поки тато не бачив, взяв з дому у наплічник саперську лопату. Каже – згодилася (Олена, мама учасника табору).

Виховниця Іра, яка опікувалася дівочим роєм “Богині”, розповіла, що її дівчаткам сподобалося копати криївку настільки, що це потім навіть стало проблемою для їхніх батьків.

По приїзді додому вони навіть просили батьків дозволу, щоб робити криївки в саду чи на городі (Ірина, виховниця).

Крім цього, дітям на таборі “Код нації” дали можливість спробувати себе в ролі організаторів, адже їм доручали самостійно проводити ранкову руханку. І історія, яку нам розказала виховниця Іра, показує, що це їм також сподобалося:

Ірина, виховниця
Одна дівчинка після табору приїхала додому, взяла свисток і сказала батькам, що буде робити з ними табір, що в них тепер буде вставання, руханка, збірки…

“Полювання” на вмілості

Програма табору була справді насиченою. Діти мали можливість здобути безліч вмілостей (це група завдань з певної сфери): “Верховинець”, “Кравчик”, “Любитель народного мистецтва”, “Український народний одяг”, “Рибалка” та інші.

Таборова лікарка Надія на табір приїхала з трьома своїми дітьми-пластунами: Максимом, Анастасією та Марком. Вона зізналася, що для них вмілості є особливою метою:

“Полювання” на вмілості є дуже важливим для дітей, тому на таборі вони сумлінно освоювали нові навички. Але особливо гарним моментом є те, що після повернення з табору вони дуже багато розповідають про це рідним і намагаються передати їм ці навички.

Вмілості – це важливий елемент виховної програми Пласту, адже вони сприяють всесторонньому розвитку дитини, а також допомагають визначитися, до чого лежить душа і яку професію хоче вибрати в майбутньому.

Наприклад, мама 10-річного Марка Олена розповіла, що саме після табору “Код нації” хлопчик зацікавився риболовлею:

Вмілість “Рибалка” була для Марка новою. Може, їздив раз чи два з татом на рибалку, але саме після табору в нього з’явилася цікавість до цієї справи. От кілька хвилин тому телефонувала йому, питала, де він. Сказав, що рибалить з другом-пластуном Павлом.

“Навіть у кімнаті вони прибирали гуртом”

Табір є підсумком програми, пройденої за цілий рік. Тут дитина розвивається найшвидше і найефективніше. Та з іншого боку, пластовий табір – це також місце сміху, розваг, дружби і підтримки. Як ніколи раніше, пластуни відчувають цінність того, коли ми можемо зібратися разом, поговорити, пограти в ігри і хоч трохи відпочити ментально.

Організатори табору “Код нації” відзначають, що діти були особливо дружні і активні.

Ірина, виховниця
Усі дівчатка в моєму рої мали довге волосся і любили, щоб я їх заплітала або робила хвостики. Також вони завжди допомагали одна одній збирати речі, одягати однострій, коли когось щось боліло – були поруч і підтримували. Навіть у кімнаті вони прибирали гуртом.

Крім цього, Іра розповіла, що за відгуками дітей, найскладніше на таборі їм було вставати зранку і швидко переодягатися в однострій. Проте мама трьох учасників Надія відзначила, що саме на таборі діти стали більш дисципліновані, зібрані, відновили здоровий режим сну і звикли рано прокидатися.

“Він став сміливішим і більш незалежним”

Одним із учасників табору “Код нації” був 10-річний Марко. Це вже восьмий пластовий табір для хлопця. Він справжній авантюрист, який любить на подвір’ї біля будинку проводити всілякі експерименти і будувати укриття. У дорослому віці мріє стати військовим лікарем.

Я хотіла, щоб Пласт допоміг мені виховати Людину з власною ідентифікацією і Геном українця. А тут бачу… табір “Код нації”. Рішення було однозначне (Олена, мама учасника табору).

За словами Олени, після табору Марко став більш самостійним і охайним у побуті:

Я помітила, що в нього з’явилося більш шанобливе ставлення до пластових символів, більше цінування нагород. І ще, мені здається, він став сміливішим у публічних виступах і більш незалежним від нас, батьків. Колись на таборах телефонував щовечора, міг деколи сплакнути за мамою, а тепер… плачу я (сміється), бо за весь табір говорила з ним тільки один раз, бо він постійно “зайнятий”.

Батьки не перестають дякувати організаторам табору за плідну роботу і вклад у розвиток їхніх дітей. А самі організатори відзначають, що команда зібралася дуже хороша, яка швидко приймала рішення і завжди допомагала одне одному.

Ігор, керівник табору
Це перший мій новацький табір, де я комендант. Дякую Богу і команді! Дебют вдався!!!

“На таборі ми війни не відчували…” до останнього дня

Організатори табору “Код нації” всіма силами намагалися віддалити учасників табору від реалій війни і занурити в дитинство. Вони відзначили, що протягом табору це вдавалося, проте останній день все змінив.

Найсумнішим на таборі був останній день. Тоді ми дізналися, що на війні загинув тато одного з організаторів табору. Ми всі дуже плакали (Марко, учасник табору).

Мама хлопчика доповнила, що діти дуже полюбили і прив’язалися до організаторів, тому така новина була для всього табору дуже болісна.

Давніше, коли мої брати-сестри долучалися до Пласту, дідусь казав, що не треба їх туди пускати, бо, як “буде война, вони підуть першими”. Ми тоді з діда сміялися, казали, яка ж може бути війна в ХХІ столітті. А тепер вгадайте, де мої два брати-пластуни, де чоловік сестри-пластунки, невістка-пластунка… Оце і є КОД НАЦІЇ (Олена, мама учасника табору).

Ми дякуємо пластунам із Коломиї за організацію такого неймовірного табору та свідомим батькам, які віддають своїх дітей до Пласту!


Надія, мама трьох учасників
Інвестиція часу, грошей, зусиль батьків у Пласті повністю окупиться. Ми отримаємо спокійнішу і впевнену старість, адже будемо знати, що в дорослому віці наші діти будуть ініціативними, розумними. Вони будуть креативно підходити до нестандартних життєвих ситуацій і будувати здорові стосунки. Ними буде важко маніпулювати. Ми можемо з полегшенням розуміти, що зробили хоч щось, щоб їхнє і наше майбутнє було світлішим.

Якщо ти також хочеш долучитися до виховання нового покоління свідомих українців, приєднуйся до виховників у Пласті – заповнюй форму, щоб ми познайомилися ближче:

Поділитися

Схожi новини