Сьогодні вночі падав дощ. Тиждень тому він теж падав, але то були два різні дощі. Минулого понеділка ми були на висоті 1740 м біля Несамовитого. Блискавиці в небі, різке падіння температури на надцять градусів і мокрий тент. Мокрий тент, коли притуляється до спальника то робить його таким самим. А мокрий спальник на такій висоті, то не до добра. Ах, мало не забув про вітер. Холєра він так продував мембрану куртки, зазирав у кожну кишеню та неприкриті кавалки тіла, наче перевіряв їх на готовність до осені.
– Легіон, вставання з повним вирядом, – пролунало на зорі.
Годинник показував 3:20 зрання. Нас було заразом близько 40. 13 проводу, 4 старших стрільців та 20 стрільців. Це ті, що пережили попередні 2 етапи. Стартувало 36, проте не всі дійшли. Перший зійшов ще в Франику, в нульовий день табору. Насиченість програми не дозволяла розслаблятись ані на мить.
Лиш за перші дні Легіон пройшов більше 100 км. Рейд по Прикарпаттю з основами краєзнавства. Далі стаціонар з його спортзалом, тактичною медициною, важкими муляжами АК, вогневою підготовкою, основам самозахисту і спільним проектом бліндажу. Попереду нас чекав схід сонця в околицях Ворохти та добрі діла, що ширитимуть славу про нашу організацію. Безліч випробувань на хрест та спогади про ювілейний 20 Легіон, який закрили дня 23 серпня на Личаківському кладовищі у Львові.
Всі 24 стрільці показали неабиякий дух братерства та протягли,тих хто найбільше потребував. – до кінця!, – ще довго лунатиме в головах учасників на шкільних уроках та парах теплої осені 2017 р.
Поділитися
