Відбувся новацько-пташачий табір станиці Івано-Франківськ «Вартові часу»

Серед мальовничих гір, у с. Гриньків Рожнятівського району, у пластовому таборі-музеї “Сокіл” відбувся новацько-пташачий табір “Вартові часу” станиці Івано-Франківськ. Табір розпочався 15 липня 2017 р. Б. і тривав 12 днів, а пташата з батьками доїхали на два дні пізніше.

Організаторами табору вже традиційно є підготовчий курінь УСП та 30-й курінь УПС «Блискавки» (комендант С. О. Оксана Румак, БлиСк, керманич виховної програми С. О. Галя Шовкопляс, БлиСк, інтендант С. О. Оля Сухоребська, БлиСк, писар Оксана Смірнова).

Приїхавши на терен табору, юні пластуни проходили через часову браму, яка складалася з 10 елементів, які символізували певний історичний період. Брама чи портал часу була не просто так. Першого дня з неї пропали всі 10 елементів, і щодня діти вирушали в пошуках елементу, який забрав “крадій часу, щоб повернути його часовій брамі. Кожен день табору діти потрапляли в іншу історичну епоху.

Провід та батьки пташат починали день з ранкової кави на веранді, поки діти ще бачили сни.

День для новаків та пташат стартував з тематичної руханки, яка вводила дітей у новий день і ілюструвала, які ж пригоди їх чекають. В еру динозаврів – йшли на пошуки цих чудернацьких тварин, у день Запорізької Січі була козацька руханка від братчика Романа Андрусяка, в день американських індіанців, руханку проводив “шаман” Петро Шкутяк, а в останній день – день майбутнього – була роботоруханка від братчика Дениса Лук’яненка. Не тільки руханка, а все протягом дня допомагало дітям увійти в новий світ, пізнати інші традиції.

Після сніданку для таборовиків відбувався ввід у легенду дня. Завдяки С.О. Галі Шовкопляс (керманичу виховної програми), БлиСк, братчикам Роману Андрусяку, Денису Лук’яненку, сестричкам Олесі Малюванчук, Марії Яценко, Катерині Смірновій, пластовим приятелям – батькам пташат Інні Брюховецькій, Лесі Чумакевич, Аллі Грицьків, Вірі Дергун, Наталі Амарі, Лідії Федик, Наталії Степаненко новаки та пташата отримали цікаві факти про країну, епоху чи цивілізацію та долучилися до майстерки. В індіанський день робили пов’язки з пір’ям на голову, в трипільській цивілізації – займались гончарством, виготовляли посуд та коралі з глини, у день Китаю діти будували велику китайську стіну та містечка, а в Японії – робили маски ніндзя, ходили на бойові мистецтва.

Змаги чи теренові ігри теж відповідали певному часовому проміжку в історії. В Єгипті, була смуга перешкод, адже піраміди ховали в собі багато прихованих пасток, під час періоду Запорізької Січі відбулися козацькі забави та козацька ватра, а “маленькі індіанці” – могли постріляти з лука, зробити тотем, розпалити вогонь, збудувати хатину у лісі та вчились спілкуватись жестами.

Вечори ставали підсумком дня і для дітей була щодня нова атракція. В Греції вони ставали акторами та глядачами театру, в Середньовіччі вчились танцювати на великому балі.

У цьому таборі виховники та батьки мали змогу оцінити себе: за участь в таборовому життя, позитивне мислення, життєрадісність, чи вдалось побути годину в день без дітей – час, який радили батькам та виховникам приділити собі.

Але не тільки програма помагала відчути дух минулого, але й їжа. В “еру динозаврів” діти отримали пряники у вигляді цих істот (дякуємо Дарії Маланюк), під час Запорізької Січі їли кулешу дерев’яними ложками, в Китаї – пельмені китайськими паличками, а в Єгипті ласували смачними пірамідами.

Інтендант С. О. Оля Сухоребська, БлиСк подбала про те, щоб кожного дня діти смакували свіжими фруктами та овочами (морква, яку допоміг почисти та порізати пластовий приятель Андрій Карпа дуже сподобалася учасникам) та вміло організувала процес чергування в їдальні. А завдяки майстерності кухарів – пластунів Руслани та Василя Дідик щодня були надзвичайно смачні сніданки, обіди та вечері.

Не обійшлось й без щоденних мандрівок. Одного разу мандрівка на Остодір зайняла півдня, і обід діти мали на природі. Також ходили до Доменної печі, на річку, в ліс, де збирали матеріали для майстерок.

У таборі діти могли опанувати різні вмілості. Дівочий рій щодня куховарив та пригощав інших, “змагуни” – досхочу натренувались та пограли ігор, “журналісти” щодня трудились, щоб випустити новий номер газети, в якому розповідали про події на таборі, виховники Марія Яценко, Денис Лук’яненко, Роман Андрусяк, Анатолій Миськів, Олекса Танчак вчили дітей картографії, розкладати намети, складати та розпалювали багаття, як правильно збиратися в мандрівку. Виховниці Оксана Смірнова, Настя Бойко, Ірина Стасюк, Соломія Горічок проводили заняття для пташат, пластова приятелька Оля Сохан щодня розповідала дітям про десять Божих заповідей, а пластова приятелька Катя Бринецька допомагала найменшим новакам засвоїти основні правила догляду за собою.

Братчику бунчужому Олегу Нагорному добре вдалося організовувати всіх учасників табору на таборові заняття.

Медичний супровід табору забезпечив пластовий приятель Ігор Бурячек, завдяки йому всі проблеми, які виникали із здоров’ям ефективно лікувалися.

Юні пластуни повернулись з табору з новими навиками та міцними спогадами. А найважливіше те, що за цей час вони могли краще пізнати себе, знайти друзів, творити і старатись ставати кращими.

Олеся Малюванчук

By | 2017-08-04T18:31:38+00:00 04.08.2017|Categories: Загальне|Tags: , , |