Літо 2018 як ніколи дощовите та холодне, але пластуни Станиці Старий Самбір все-таки встигли організувати незабутній станичний табір «ДеЛоріан» і погода цьому аж ніяк не заперечувала. Сонячні 9 днів ми провели поблизу с. Грозьово Старосамбірського району.
Цього року учасники табору мали можливість побувати за кермом легендарної автівки, яка дає можливість помандрувати в будь-який час, побачити на свої юні і повні пізнанням очі всю забуту історію, незгадані в книжках події, та зустріти прихованих сторінками людей. Так-так це Делоріан так може!
Протягом наших таборових днів молодше юнацтво станиці вчилось застосовувати здобуті знання протягом року на практиці.
Перші дні були важкими, але незважаючи на це продуктивними та веселими, учасники розтаборовувались, створювали споруди для комфортного проживання на таборі, втілювали свої круті й подекуди божевільні ідеї, багато працювали та вчились. Та на 3 день машина “ДеЛоріан” перенесла юнаків та юначок у Первісний час, де все робилось вперше власними руками людей, де всього потрібно було добитись самотужки, без допоміжних інструментів. Діти опановували вогонь, навчались виготовляти знаряддя праці і виживати в природі та навіть мали змогу полювати на мамонта.
Кожен день починався по-різному, учасники потрапляли у новий час, вони дізнавались що їх чекає і які сьогодні випробовування перед ними поставленні. Усі з уважністю слухали всі настанови Володаря часової петлі (бунчужної) та сумлінно виконували поставлені перед ними завдання.
Мандруючи в часі діти побували в добу Античності, де кожен міг доторкнутись до мистецтва випробувати себе в танцях, співах, малюванні і в ліпленні з глини. В 20 столітті, учасники дізнались про культуру та етикет, показали свої кулінарні вміння та командні навички у змазі Мастер шеф. А далі все тільки набирало обертів, ми перенеслись у 1920-1940 роки період національно-визвольної боротьби де учасники випробовували себе на мужність і витривалість, перевірили свої можливості та силу духу на ренжерському кидку, де всі витончені дівчата забули про свою ніжність і на рівні з хлопцями проходили перешкоди, незважаючи на воду, вогонь, вибухи та багнюку. Також машина ДеЛоріан не пропустила час де зародились перші сучасні Олімпійські ігри, де хтось відкрив для себе новий вид спорту, а хтось покращив свої вміння у волейболі, футболі та алтиматі, проявив себе, мав можливість відчути солодкий смак перемоги стоячи на п’єдесталі при цьому зрозумівши важливість підтримки і правил чесної гри у змаганнях. І під кінець таборування ми не забули за своє коріння і завітали у час панування козаків, усі пройнялися українським духом, відгуляли гучне весілля, також мали змогу відвідати «Козацьку фортецю», де виконували безліч завдань і отримували за це коштовні монети, які потім могли обміняти на будь який товар на ярмарку, де продавались солодощі і не тільки.
Поміж усіх веселих активітетів пластуни кожного ранку проводили тематичну руханку з неабиякими фізичними навантаженнями і мали змогу підвищити свої фізичні показники, прослухали безліч корисних гутірок з практичного пластування таких як, піонірка, табірництво, орієнтування, природознавство, самозарадність, куховарення також прослухали курс надання першої допомоги постраждалим і ще багато корисного та цікавого. Все це юнаки та юначки мали змогу випробовувати на практиці під час змагів та медичного алярму.
Також на таборі не обійшлося без пластових урочистостей було офіційно переведено рій «Троянди» в юнацтво і відбулося складання пластової присяги пл. прих. Павлом Жупанином та пл. прих. Сніжаною Добромильською.
Непересічними учасниками табору стали пл. прих. Володя Тедаш і пл. прих. Анжеліка Гриб за що отримали перші посвідки і цінні призи.
Висловлюємо особливу подяку за допомогу в організації табору Андрію Волощаку та працівникам Старосамбірсьокого РЕМ, пароху с. Бабино отцю Андрію Ковалю, декану отцю Михайлу Николину, Львівській Окрузі, Відділу освіти, Михайлу Бандрівському та його команді Червоний хрест Україна, Ярині Дяків, Володимиру Раку, Володимиру Николину, підстаршині (Анастасії Лещишин, Василині Колібі, Юлії Волощак, Павлу Жупанину, Назару Білинському), а також батькам за довіру проводу станиці Старий Самбір та добре виховання дітей і учасникам які творили цей табір.
P.S. Маленька станиця, великих людей!
Поділитися
