В народі кажуть, що ранні ластівки – щасливий рік. Саме тому 22 – 24 березня Ластівки та Пташки злетілись до м. Бучача, на Малий Злет.
Протягом вихідних днів, крилата сім`я мала змогу більше дізнатись про цікаві культурно- історичні місця Бучача, завдяки фотоквесту містом, напланували багато цікавого для себе, мали змогу проаналізувати свою роботу та набратись мотивації на наступних півроку. Також під гучний та веселий спів дівчата удосконалювали свої навички та кулінарні здібності. Завершували день в домашній атмосфері, під потріскування дрів в каміні та затишні розмови.
На Злеті наша крилата сім’я збільшилась на одну Ластівку ( нас тепер 31!) – Марину Теліцину, та одну пташку – Дарусю Яремчук. Бажаємо дівчатам не втрачати запалу в очах, успіхів та натхненні у роботі!
Ще однією яскравою подією на злеті , яка розчулила всіх присутніх, стало складання Пластової Присяги Пташкою Олею Смолярчук.
Відгуки про Злет :
“Злет був дійсно крутим. Від самого початку, знайомства і до самого кінця. Вареники з піснями були мегатмосферними, квест відкрив мені Бучач, там так гааарно.
Дуже сподобалась майстерка. Чесно кажучи, спочатку я не вірила в свій результат, але вийшло дуже навіть мило.
Ватра-просто Ван лав. Люблю ті обговорення, коли розумієш, що враження у вас схожі, а хтось нагадує про щось ще, про що ти вже забула від передозу враженнями…
Дуже рада зміні ступеня, вже планую подальшу діяльність, на яку курінь мене мотивує” – Ластівка Марина Теліцина
“Це мій другий злет, але відчувалося, ніби я уже тисячний раз з вами.
Всі вихідні в мене крутився в голові один рядок з пісні: «there’s no place I rather be», коли я з вами немає ніякого іншого місця де б я хотіла бути.
Злет – це дуже позитивний заряд енергії, мотивації, натхення, затишку і любові” – Пташка Інна Андріяшко
“Ооой, для мене це тяжко описати просто словами.
Дуже неочікувано якось було, що мене дууже тепло прийняли і якось була одразу щирість і відкритість, хоча я була зовсім незнайома з куренем.
Мені справді були цікаві всі розповіді про історію становлення куреня і діяльність загалом, бо до того я того всього не знала.
Найбільше сподобалось відчуття себе у цьому колі людей чомусь, бо не потрібно було щось придумувати і видумувати, а достатньо було просто бути собою.
Подякувала всесвіту напевно разів 15 за період двох днів, що дозволив мені таке пережити і побачити.
А ще злет мене дуже-дуже сильно надихнув зрушитись з місця і повернутись туди, де мені добре,” – кандидатка Марічка Корнеюк
Поділитися
