Пластовий портал: від 2001 до сьогодні

Що спільного між Вікіпедією і Пластовим порталом?

Не лише рік заснування, а й можливість кожному, хто забажає, робити свій інформаційний внесок у розвиток спільноти.

Зараз ми вже й не уявляємо Пласту без Порталу, а згадайте часи, коли інтернет ще не був популярним, Facebook-ом ніхто не користувався, Instagram ще не був у планах своїх засновників, а до створення Telegram-у залишалося ще 12 років.

Саме 1 вересня 2001-го року був створений сайт, який зараз ми називаємо “Пластовий портал”.

Як же з простенького сайту станиці Львів цей проект виріс до найбільш відвідуваної веб-сторінки про Пласт у світі?

“А тут все легко – потрібно було поставити правильні цілі”, – каже засновник Пластового порталу – Богдан Рак.

Важливо було створити не просто сайт, де інформувалися б станиці й презентувався Пласт назовні, а ще й потрібна була платформа для комунікації пластунів. Саме це й забезпечив сайт львівського Пласту, який за деякий час переріс у Пластовий портал. Адже тут контент створювали самі пластуни, надсилаючи новини на e-mail адміністраторів. Витрачаючи на це багато часу, щоп’ятниці ввечері, Богдан власноруч обробляв цю інформацію – редагував тексти, фотографії і додавав новину. Так раз на тиждень з’являлося щось новеньке на сайті.

“Вже пізніше я прочитав книгу про Вікіноміку і усвідомив, що ми збудували саме таку модель: платформу, в якій продукт – в нашому випадку контент – створюється спільнотою”

Інформація про табори, анонси про вишколи чи інші заходи – все вже було доступно для перегляду пластунам з різних куточків України. Навіть була рубрика з підбіркою фотографій про новостворені пластові родини. Звичайно, був контент, що створювали адміністратори, але в той же час давали можливість іншим проявити себе. Усе починалося з львівських пластунів, але зовсім скоро інформація надходила й з інших станиць. Так сторінка станиці Львів перетворилась на Пластовий портал.

Звичайно, це були лише перші кроки, а далі – ще цікавіше.

Читати новини – це, безсумнівно, захопливо, але пластунам, звісно ж, хотілося брати участь в дискусіях, обговорювати важливі питання, тож 2003 року створили Пластовий Форум.

На Порталі потроху з’явилися фотоальбоми, де кожен міг завантажувати й зберігати фото.

З березня 2007 року Портал став офіційним представництвом Пласту в Інтернеті. Вже у вересні 2009-го року сторінка Пластового порталу з’явиться в Twitter, а 6 лютого 2010-го року – в Facebook.

Майже 11 років адміністрував сайт Тарас Щепаняк – пластун, котрий працював над Порталом до 1 жовтня 2018 року.

А почалася його діяльність зі звичайного оголошення на Порталі 22 лютого 2008 року, яке виглядало так:

Тарас і команда продовжували публікувати новини про події від осередків, юнацьких і старшопластунських куренів, офіційні повідомлення. Також брали текстові та аудіо інтерв’ю в цікавих пластовому загалу людей. Серед цікавих проектів були “Пластові весілля”, “Зірки про Пласт” чи конкурс для найактивніших авторів. Загалом, команда старалася, аби сайт жив не тільки новинами.

“Свого часу дуже популярною рубрикою була «Пластування: LIVE» – це коли безпосередньо з таборів чи акцій надсилали фото та текст про перебіг подій, а ми це хронологічно розміщували. Люди шукали серед гущавин лісу й гір сигнал мережі і надсилали це все за допомогою SMS, MMS і повільного Інтернету GPRS (хто народився в ХХІ столітті й уявлення не має, що це таке, читайте тут 😉 ), а ми вже доносили інформацію широкому загалу. Також були фотоальбоми, файловий репозиторій, підбірка згадок у ЗМІ, пошта на @plast.org.ua, пластова крамничка, хостинг для пластових сайтів і ще багато всього іншого”, – розповідає Тарас Щепаняк.

Пластовий портал постійно жив, змінювався, дивував своїх читачів. Були і розіграші на 1 квітня, коли публікували фейкові новини про зміни до правильників однострою, чи, що хакери захопили доступ і зламали сайт. Навіть згадайте, як Портал затанцював під «harlem shake».

Офіційні новини й повідомлення, подібні жарти, корисні поради для пластунів (і не тільки) – все це наповнює Пластовий портал вже більше 17-ти років. За цей час опублікували десь 12 000 новин.

Найціннішою, мабуть, була команда, яка поставила цілі й незважаючи на невизнання, докори й нерозуміння, продовжувала працювати. Пластовий портал на початку не був офіційною ініціативою КПС, але це не зупиняло людей, котрі його творили. Це були волонтери, що не побоялися взяти на себе відповідальність.

Почалося все з ідеї Богдана Рака. Технічну частину забезпечив Любко Олійник, котрий запрограмував основу, зробив перший дизайн. Надя Цюра допомогла отримати фінансування. Це надало можливість запустити й оплатити хостинг.

“Згодом долучалися ще багато людей, котрі зробили значний вклад у розвиток проекту: Костянтин Яковчук-Бесараб, Тарас Зень, Марія Чорна, Ярослав Микичак, Анатолій Добросинець, Сашко Свистун, Килина Курочка, Віталій Шпак, Оля Сінкевич, Марія Пурій, Марія Депутатова, Юрко Гвоздович, Адам Качинський, Андрій Мудрий, Ігор Бущак, Петро Задорожний, Олег Вдов’як, Володимир Токач, Андрій Ребрик, Ярема Дух, Микола Музала та Михайло Дяків. Хтось писав тексти, хтось вичитував, хтось генерував ідеї і реалізовував, хтось програмував і підтримував технічно, хтось фотографував, хтось роздавав пошти, хтось додава новини і тд.”, – ділиться Тарас Щепаняк.

Робота на Порталі неабияк впливала на подальше життя пластунів.

Наприклад, своєю історією ділиться засновник Порталу – Богдан Рак:

“Працюючи над Порталом, я вивчив різні технологічні аспекти зі сфери розробки програмного забезпечення (за освітою я менеджер-економіст). Ці базові знання із програмування, адміністрування серверів тощо допомогли відносно легко влитись в ІТ-галузь, одразу в ролі менеджера. Навіть на останній моїй співбесіді в компанію, де я зараз працюю, на деякі питання я відповів, оперуючи знаннями з часів підтримки Порталу! Відтак, наші історії з Тарасом Щепеняком я вважаю чудовим прикладом того, як багаторічне волонтерство, якщо воно робиться із задоволенням і віддачею, врешті впливає на кар’єрний шлях. І я впевнений, що Пласт дає безліч можливостей”.

Такою була команда вмотивованих пластунів, котрі розуміли цінність дружби й підтримки в Пласті, змогли подолати всі перешкоди й сприяти технологічному прогресу Пласту.

Опубліковано | 2018-12-14T19:06:52+00:00 08.12.2018|Категорії: Загальне|