Історія Пласту - Пласт
EN

Історія Пласту

Пласт постав із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. Взявши за основу скаутську організацію, засновник Пласту д-р. Олександр Тисовський розробив унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до скаутської, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу.

Принципи пластування, розроблені Олександром Тисовським, знайшли своє відображення у книзі “Життя в Пласті” — посібнику, яким уже впродовж більш як 70 років керуються пластуни.

Відповідником терміну “скаутинг” (англ. scouting, від scout — розвідник) став термін “пластування”. Саме ж слово “пласт” походить від назви козаків-розвідників, які називались пластунами.

1-й етап: На заранні

(1911-1920)

В 1911 р. студенти Петро Франко та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки. Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові — 12.04.1912. Гурток цей заснував доктор Олександр Тисовський.

В 1913 р. відбувся перший з’їзд представників пластових гуртків у Львові, на якому створено “Організаційний Пластовий Комітет”. В цьому році проведено і перший мандрівний табір Пласту.

В 1914 р. вибухає війна, і багато пластунів стають у ряди УСС.

В 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність, яку поширює на центральній та східній частині України.

Олександр <br>Тисовський

Олександр
Тисовський

Петро <br>Франко

Петро
Франко

Іван <br>Чмола

Іван
Чмола

2-й етап: Віднова Пласту

(1920-1930)

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність, спершу в Західній Україні, а згодом серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. В Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема офіційний пластовий орган “Молоде життя”. Виходить в світ книжка Олександра Тисовського “Життя в Пласті”.

До розбудови Пласту в цей приклався і митрополит Шептицький, подарувавши пластунам площу на горі Сокіл у Карпатах.

У 1928 р. заборонена легальна діяльність Пласту на Волині, а 1930 — в Галичині.

Сокіл, 1926 р. Станиславівські пластуни поруч мешкальних куренів
Сокіл, 1926 р. Станиславівські пластуни поруч мешкальних куренів

3-й етап: За існування своєї нації

(1930-1944)

В цей період Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Праця ведеться через Комісію Виховних Осель, “Рідну Школу” та публікацію журналу “Вогні”.

Польська влада карає всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційного табору.

В 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації, і пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

4-й етап: Друга віднова Пласту. Великі завдання

(1945-1950)

Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Пласт діє в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Англії, Австрія, Франція і т.п.

5-й етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення

(1950-1989)

З 1950 року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення, Австралія, Аргентина, Канада, Великобританія, Німеччина, США. Переводяться пластові заняття, вишколи, виховні та спеціалізаційні табори. Видаються для виховників журнали “Вогонь Орлиної Ради”, “В дорогу з юнацтвом”, для новацтва видається місячник “Готуйсь”, для юнацтва “Юнак”, а для УСП і УПС “Пластовий Шлях”.

6-й етап: Відродження Пласту у незалежній Україні

(з 1990)

Наприкінці 80-років XX ст. у Радянському Союзі змінилася політична ситуація: уряд полегшив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню.

Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в 1990 році вони були в Луцьку, Києві, Донецьку, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада 22 лютого 1990 року затвердила Статут пластового товариства.