Як пластові табори допомагають дітям під час війни. Табір “Нескорені” - Пласт
EN

Після 24 лютого Пласт працює над тим, щоб допомогти дітям пережити шок і адаптуватися до нових реалій.

На прикладі табору “Нескорені” Кам’янець-Подільської округи ми розкажемо, як саме пластові табори допомагають дітям розвиватися під час війни.

“Основне завдання — відвезти дітей у тиху зону без тривог”

Табір “Нескорені” для дітей 6–11 років з Кам’янця-Подільського відбувся на оселі “Сокіл”. Тематика — патріотично-мистецька.

Керівник табору — Сергій. На організацію “Нескорених” навіть під час війни погодився одразу, адже розуміє що табір — основний елемент пластової програми.

Сергій, керівник
Основне завдання — відвезти дітей у тиху зону без сповіщень про повітряну тривогу, які бувають по кілька разів на день. І на “Нескорених” ми їх не чули повних 11 днів.

“Підтримка відчувалася протягом всього табору”

Організатори “Нескорених” вирішили розформувати рої (групи), в яких діти пластують цілий рік, і створити на час табору нові рої, мішані за статями і віком.

Олександр, виховник хлоп’ячого рою “Громи” з Києва, розповів, що для багатьох дітей це стало викликом і справжньою пригодою, адже треба було знайти себе в новому колективі і подружитися з іншими.

Олександр, виховник
На допомогу приходили виховники: комусь розповідали історії на ніч, комусь допомагали застеляти ліжко або просто розмовляли на пообідній тиші. Підтримка і готовність допомогти відчувалася протягом всього табору. Особливо було зворушливо, коли під час обіду діти ділилися печивом і солодощами. Деколи це набувало вірусного характеру: хтось один починав, а всі інші підхоплювали.

Також на таборі був священник — отець Ростислав, з яким діти молилися за мир в Україні і який завжди був готовий поспілкуватися з дітьми і підтримати у важкі хвилини.

“Ми старалися відірвати дітей від тематики війни”

Цього року пластові табори стали місцем, де діти змогли знову відчути себе дітьми і бодай трохи відволіктися від воєнної дійсності.

Попри те повністю відмежувати дітей від війни неможливо, адже у багатьох з них батьки або виховники на фронті. Наприклад, Олександр привіз на табір, окрім своїх “Громів”, ще одну групу хлопців, тому що їхня виховниця з кінця лютого в ТрО.

Олександр, виховник
Було дуже зворушливо, коли діти записували відео, пісні, привітання і відправляли захисникам і захисницям на фронт. Доводилося неодноразово говорити про воєнні реалії, заходи безпеки. Але ми старалися створити максимально доброзичливу атмосферу, щоб відірвати їх від тематики війни.

Для цього організатори підготували насичену і різноманітну програму.

Один день на таборі відвели мандруванню горами. Маршрут складав 20 кілометрів, що стало для дітей справжньою пригодою.

Після двох годин підйому “нескорені” натрапили на галявину, рясно всіяну чорницями. Діти одразу назвали це місце “чорничним раєм”.

Олександр, виховник
Коли всі почали ласувати чорницями, пролунав голос одного з виховників: “ПОЗІР! Тут осине гніздо!” Всі швидко розбіглися. І справді, під пеньком було велике гніздо ос, яке ми трішки розтривожили. Тоді і зрозуміли, чому на галявині повно чорниці — бо вона під надійною “охороною”. Далі підйом на вершину минув непомітно, бо всю дорогу обговорювали цю ситуацію: хто що бачив, що було далі. Було дуже весело.

Крім того, “нескорені” купались в річці, що залишилося для дітей чудовим спогадом.

У нашому рої “Рудокопи” було все “гуд”. Діти дуже спортивні і творчі. На одному з вечірніх вогників нас усіх покусали оси, але це стало своєрідною фішкою. Найбільше дітям сподобалося купання в річці, тому що вони спускалися по течії, як в аквапарку, а внизу їх ловили виховники (Юрій, виховник рою, в якому було 5 хлопців і 2 дівчинки 7–11 років).

“Це було знаком, що табір пройшов цікаво”

На таборі діти мали можливість здобути цілий ряд вмілостей (це список завдань з певної сфери): “Актор”, “Робінзон”, “Вишивальник”, “Любитель тварин”, “Орігамі”, “Козак-характерник” та інші.

При вивченні “бойового гопака” трапилася весела історія.

Сергій, керівник
Виховник одного з роїв показував своїм хлопцям прийоми з “бойового гопака”. У цей час із будиночку вийшла новачка і побачила, що виховнику вдалося повалити всіх новаків на землю. Без паузи, без вагань, без питань 10-річна дівчинка кидається на захист хлопцям і стрибає на спину виховника. Поки той оговтався, повалені новаки піднялися і також кинулися до бою. Вчинок безстрашної новачки високо оцінили її товариші.

На останню ватру діти готували імпрези (короткі виступи) про те, що їм найбільше запам’яталося за ці дні.

П’ять роїв показали якийсь епізод з таборового життя. І не було жодного повторення. Для мене це стало чудовим знаком того, що табір пройшов для дітей цікаво і різноманітно (Сергій, керівник табору).

“Як ми відпочили від цих сирен!”

Зоя, мама двох “нескорених” (11-річної Маргарити і 9-річного Миколи), дуже хотіла, щоб діти відпочили, оздоровилися, потаборували в безпечному місці. А особливо зраділа, коли дізналася, що табір “Нескорені” відбудеться на легендарній оселі “Сокіл”.

На таборі Микола навчився вишивати, орієнтуватися на місцевості за компасом або без нього. А Маргарита, побудувавши шелест у лісі і вивчаючи звуки, які видають тварини, здобула вмілість “Робінзон”.

На оселі “Сокіл” неймовірна краса, якою діти змогли насолодитися. Участь у пластовому таборі є дуже корисною, тому що кожен день для дітей заповнений руханками, мандрівками, майстерками, вмілостями і неперевернешими ватрами”. Вони повернулися доросліші, самостійніші і витриваліші. А перші слова, які сказали: “Як ми відпочили від цих сирен!” (Зоя, мама двох учасників).

Також Андрій, тато 10-річної учасниці, розповів, що це був найкращий табір для доньки, а вона в Пласті ще з 5 років. 

З “Нескорених” залишилися найпозитивніші враження: і в гори ходили, і в річці плавали, завдання різні виконували… Усе сподобалося! Після табору стала донька стала спокійнішою. Їй подобається в Пласті і ми, як батьки, дуже заохочуємо, адже це спілкування з однолітками з однаковими поглядами. Немає ніякого булінгу, у всіх спільні цінності (Андрій, тато учасниці).


Організатори надзвичайно задоволені тим, як пройшов табір. І діти, і дорослі мали можливість розвиватися під час війни. Адже Сергій до команди Сергій набирав здебільшого пластунів без досвіду організації таборів, щоб вони вчилися цього на практиці.

Олександр, виховник
Табір є важливою частиною пластового методу не тільки для дітей, але й для виховників. Для мене особисто це можливість зустрітися з іншими виховниками, твоїми друзями і однодумцями, це можливість надихнутися ними і в них повчитися. З одного боку, це неймовірно важка праця, а з іншого — радість від спілкування і спільного проведення часу в колі пластової родини.

Щоб долучитися до виховників у Пласті і разом з нами допомагати дітям під час війни, тисни на кнопку і заповнюй форму, щоб ми познайомилися ближче:

Поділитися

Схожi новини