Маршові пісні

Чорними хмарами
Чорними хмарами вкрита руїна,
Вітер на згарищах грізно гуде,
Мов дика пустеля, лежить Україна,
Плаче дівчина і месника жде.
Раз-два, до бою, не шкодуй собою,
Меч піднеси і на відліт бий,
Бий до останньої кулі набою,
Бий за Вітчизну й поляж головою,
За Україну вперед бий, бий, бий.
З нами пройшли через муки й тортури,
Як приклад великий, як жертви за нас
Великі звитяжці Мазепа й Петлюра,
Петро Дорошенко, Богдан і Тарас.
Раз-два, до бою…
За матерів і за глум та руїни,
За немовлят і румовища хат
Вставай, Україно, могутня й єдина
Від синього Дону до сивих Карпат.
Раз-два до бою…
Подай, дівчино, руку на прощання
Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, останній вже раз.
Прийшла година, час іти до бою,
Мушу сповняти я наказ.
Ми йшли до бою темної ночі,
Як лютий ворог наступав.
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному падали.
Бачив, я бачив зраненого друга,
Він впав на землю ще живий.
З грудей червона кров лилась рікою,
Останні слова говорив.
Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України.
Не було там батька, не було неньки,
Не було там любої дівчини.
Лиш товариші його поховали,
Оркестра жалібно заграла.
Хтось та й вродиться
Хтось та й вродиться з нас нещасливим,
Я не знаю, яким був рід.
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.
Затріпочуть хоругви крилами,
Запорізький лунатиме марш,
Не заручені ми із милими,
Увесь полк не заручених нас.
Помолюсь я і в путь, так, як водиться,
Треба йти до чужих вже сторон,
Борони ж Ти мене, Богородице,
Щоби я не потрапив в полон.
А якщо ненароком загину,
Поховають мене серед дня,
Понесуть на руках побратими,
Поведуть вороного коня.
Товариші ударять з мушкетів,
Загримить полковий тулумбас,
Дух мій, Діво, тоді вже відлетить
Аж на Січ вУкраїну до нас.
Гей, лента за лентою
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є,
А лента набої поспішно подає.
Пр:Гей, лента за лентою набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
В марші цілу нічку, а з ранньої зорі
Почалися завзяті, запеклі бої.
А ворог атакує і преться що є сил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.
Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.
До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.
Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.
А ворог атакує, в останній момент
Наново заграв вже затихлий кулемет.
Хто любить Україну, український народ,
Той піде у повстанці без жодних перешкод.
Гей, степами
Гей, степами, темними ярами,
Марширують сталеві полки.
Хто відважний, нехай іде з нами
Лицарями будьмо, юнаки.
За нікого битись не будемо,
До нікого в найми не підем.
Для Вкраїни ми усі живемо,
За Вкраїну голови складем.
Кожен ворог йде нас визволяти,
Та для себе землю він краде.
На могилу землю будем мати,
На могилі воля розквіте.
Лети, пісне, попід небесами,
До вкраїнських промовляй сердець.
Най же буде наша воля з нами,
А ворожим намірам кінець!
Пісня про Залізняка
В степу під Херсоном високії трави,
В степу під Херсоном курган.
Лежить одинокий в могилі високій
Максим Залізняк, партизан.
Ішов він на Київ, дійшов до Херсону,
Не знає, чи верне назад.
Москалі наліво, мадяри направо,
Осталось лиш десять гранат.
І мовив він слово своїм партизанам,
Останнєє слово своє,
"У місто під мури гранатами вдарим,
Гранати врятують усе!"
І хлопці гукнули: "Гранатами вдарим!
Гранати врятують, ще й як!"
І в темную пору пробилися скоро,
Оставсь лиш один Залізняк.
Марш сотні "Леви"
Гей, відкривайте до свободи браму,
Кров'ю св'ячені золоті ключі,
Вулицями Лева веде свою кохану
Хлопець із лісу - місяць на плечі.
Гей, не страшна нам ворогова страта,
Гей, озовися, Батьку, у віках.
Хлопець із лісу гуляє нині свято,
Хлопець гуляє на семи вогнях.
Раз, два, три, хлопці із лісу,
Раз, два, три, ми іще живі,
Раз, два, три, ворогів до бісу
Лиш одна свобода на землі.
(Лиш одна Вкраїна на землі - 2 р.)
Гей, сотня "Левів" піднімає чари,
Гей, сотня "Левів" з чистої роси.
Хлопець із лісу гуляє нині свято,
На руках у хлопця - вірний син.
Їхав, їхав козак містом
Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув, тай раз-два.
Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в гаю свиснув, тай раз-два.
Соловію, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати, тай раз-два.
Виклич мені дівча з хати,
Бо я маю щось спитати, тай раз-два.
Бо я маю щось спитати,
Чи не била стара мати, тай раз-два.
Ой чи била, чи не била,
Що з козаком говорила, тай раз-два.
А я мамі признаюся,
Що з козаком кохаюся, тай раз-два.
В Чорне море
В Чорне море кров Дніпром тече. (2р.)
Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша,
Там Січ наша на москаля йде.
Попереду отаман іде
Під ним коник, гей-гоп, під ним коник,
Під ним коник так сумненько йде.
Як же мені веселому буть?
Як степами, гей-гоп, як шляхами
На Вкраїну москалі ідуть.
Не страшна нам в лютім бою смерть!
Бій приносить, гей-гоп-гей, бій приносить
Славу, волю й честь.
Не сміє бути в нас страху
Не смiє бути в нас стpаху,
Нi жадної тpивоги,
Бо ми є лицаpi гpiзнi
Залiзної Остpоги.
Не стpашать нас нi в цiсаpiв
Високiї поpоги, бо ми…
А до дiвочих нiжних сеpць
Ми знаєм всi доpоги, би ми…
Не святкуватиме нiхто
Над нами пеpемоги, би ми…