24-25 листопада в Києві відбувся Крайовий Пластовий З’їзд

24-25 листопада в Києві відбувся Крайовий Пластовий З’їзд – найвищий керівний орган Пласту в Україні. На З’їзді, що скликається раз на 3 роки, обирають керівництво Пласту на 3 роки та вирішують найважливіші стратегічні питання організації. 113 делегатів, які приїхали на цьогорічний з’їзд, обговорили та затвердили стратегію Пласту 2030.

Перший день З’їзду розпочався з офіційного відкриття і відеозвернення владики Бориса Гудзяка. Саме 24 листопада Борис Гудзяк відзначав свій День народження, тож записали йому відеопривітання.

Після натхенного звернення Владики розпочалася не менш натхненна панельна дискусія “Безпека та сталий розвиток”. Свої думки з даної теми висловили Євген Глібовицький (експерт з довготермінових стратегій, учасник Унівської та Несторівської груп, член Опікунської ради Пласту), Михайло Винницький (пластун, Ph.D., Професор Львівської бізнес-школи та Києво-Могилянської Академії, викладач з менеджменту управління бізнесом, член Опікунської ради Пласту) і Ярослав Юрчишин (пластун, виконавчий директор Transparency International Ukraine), а модерував дискусію Ярема Дух (пластун, керівник комунікацій Української академії лідерства).

Найбільші виклики, на думку спікерів, що стоять перед українцями зараз – це неспроможність до самоврядування, брак довіри й управлінських знань в культурі. Про те, як їх подолати й знайти баланс між безпекою та сталим розвитком і говорили на дискусії.

“Ті виклики, що ми маємо зараз, принаймні з безпекою, нікуди не зникнуть і це означає, що Пласт є великим і важливим каталізатором змін. Якщо ми хочемо за життя застати ці зміни, то повинні надавати молоді такі компетенції, що вона не отримує в звичайному світі”, – зі слів Євгена Глібовицького розпочалася панельна дискусія.  Спікери зазначили, що незважаючи на те, що в Україні так і не сформовані національні мережі, суспільство все активніше починає брати на себе відповідальність.

Михайло Винницький бачить контекст майбутнього в двох тезах:

  1. “Те, що працювало в минулому буде працювати в майбутньому, але зовсім по-іншому”;
  2. “Ми об’єдналися для того, щоб роз’єднуватися”.

Друг Михайло радить усім нам змінити спосіб мислення, щоб дивитися на інші проблеми, адже він вбачає найбільший розкол між містом і селом.

Ярослав Юрчишин, продовжуючи думку, також акцентує увагу на відкритості й тому, щоб Пласт “насичував активністю громадянство України”.

Підбиваючи підсумки дискусії, лідери думок зазначили по три речі, що потрібно розвивати Пласту. На думку Євгена Глібовицького, це є радість, служіння і результат. Михайло Винницький наголошує на другому обов’язку пластуна – допомогати іншим. Ширити Пласт, допомагати українцям залишатися українцями і бачити хороше – це найголовніше, що повинен розвивати Пласт, на думку Ярослава Юрчишина.

На Крайовому Пластовому З’їзді також провели молебінь за загиблих у часи Голодомору:

“Для нас, як пластунів, це не просто пам’ятна дата. Нам, виховуючи майбутнє українського народу, важливо пам’ятати до чого призводить поневолення українського народу. Зараз у нас теж є трагедія, війна. Для нас сьогоднішній день є днем пам’яті про тих, хто віддав своє життя за те, щоб бути українцями”, – архієпископ Андрій..

Послухавши про виклики, що стоять перед українцями, учасники КПЗ взялися до обговорення стратегії Пласту до 2030-го року.

“Стратегування – це про те, як з початкової точки дійти туди, куди ми хочемо”, –  коротко пояснює Олександра Бакланова – наставниця з розробки стратегії Пласту. Вона підкреслює два важливих критерії до стратегування. По-перше, стратегія повинна бути достатньо привабливою, щоб надихати нас, а, по-друге, бути реалістичною.

Саме такою розроблено Стратегію Пласту 2030. В основу покладено пластові Цінності: три головні обов’язки пластуна, Пластовий закон і мету Пласту. Візія Пласту передбачає, що  до 2030 Пласт є спроможною організацією, доступною для кожної дитини, що творить позитивні зміни на місцевому та національному рівнях.


Поділившись на 5 команд по напрямах стратегії, учасники Крайового Пластового З’їзду спільно думали над способами реалізації, критикували деякі пункти й пропонували уточнення. Після дискусій, КПЗ прийняв стратегію до 2030-го року.

Микола Музала провів презентацію святкування 30-ліття з відновлення Пласту в Україні, де навів агрументи чому це є важливою подією для пластунів. Фіксація, активізація, розвиток і промоція – це найважливіші цілі святкування, на думку, організаторів.

Перший день З’їзду завершився підтвердженням резолюцій, що подавали пластові Улади.

Наступний день розпочався зі звітування голів Крайової Пластової Ради, Крайової Пластової Старшини  й Крайової Ревізійної Комісії. Прозвітувавши про діяльність за 2016-2018-ті роки, Голова КПР, Ольга Герус, подарувала Пласту портрет Богдана Гаврилишина.

Відповівши на ряд запитань, Крайовий провід Пласту отримав абсолюторій (схвалення звіту) за виконання своїх обов’язків. Після обговорення і затвердження змін до Статуту Пласту, розпочалося голосування за нове керівництво організації і було обрано:

Голова КПР – пл. сен. Юрій Юзич, ОЗО

Секретар КПР – ст. пл. гетьм. скоб Андрій Лузан, ОЗО

Члени КПР – пл. сен. Антоніна Прудко, RT, ст. пл. Лариса Жигун, ст. пл. Вікторія Петрук, Гр і пл. сен. Михайло Дворак, ЦМ

Голова КПС – пл. сен. Станіслав Андрійчук, ЦМ

Голова КРК – ст. пл. гетьм. вірл. Ольга Герус, ЧоК

Члени КРК – пл. сен. Роман Орищенко, ОЗО і ст. пл. скоб Дмитро Колесник, СМ

“Важливою для розвитку Пласту є відновлення позитивної динаміки , оскільки наша стратегічна ціль залишається досягнення кількості 30 тисяч членів. Інструментом цієї зміни і є прийняття нової стратегії. Однак, ключовим викликом стратегії є ресурси, питання урядових і міжнародних зв’язків”, – ділиться новообраний Голова КПР – Юрій Юзич.

Текст: Надія Білецька

Фото: Андрій Скробач та Володимир Банас

Опубліковано | 2018-11-28T16:13:14+00:00 27.11.2018|Категорії: КПЗ, Офіційно|