Спогади про Богдана Гаврилишина: залишився українцем та пластуном - Пласт
EN

Богдан Гаврилишин –– хлопець-пластун з маленького села на Тернопільщині, досяг неймовірних висот і відкрив перед собою світ, навіть змінив його (бо консультував уряди і впливав на політику багатьох держав). При цьому він завжди лишався українцем і лишався пластуном. Саме це змусило Богдана у 1988 році повернутись в Україну і розбудовувати її до кінця свого життя. До четвертої річниці смерті ми підготували матеріал про Богдана Гаврилишина і Пласт.

Від лісоруба до радника Президента України

Його історія життя починалась у селі Коропець, з якого Богдана вивезли до Німеччини нацисти у 1944-му. З примусового працівника та лісоруба, він став всесвітньо відомим економістом та співзасновником Всесвітнього форуму в Давосі. Консультував міжнародні компанії та уряди країн, написав сотні наукових праць та викладав економіку в більш ніж 88 країнах.

Багато років він жив і працював у Німеччині, Канаді, Швейцарії, але врешті повернувся на рідні землі та започаткував кілька важливих для розвитку України проєктів, що існують і сьогодні:  Міжнародний інститут менеджменту, Фонд Богдана Гаврилишина, програму «Молодь змінить Україну». Також він виступав радником державних діячів тогочасної України –– кількох Президентів, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради. І, звісно, ніколи не забував про Пласт –– у 2006-2008 роках навіть очолив організацію на волонтерських засадах. 

Cтаніслав Андрійчук: 
"У 2012 році Богдан Дмитрович приїздив на пластовий табір, до юнаків. Я пам’ятаю іскру в його очах, бажання спілкуватись з пластунами. Те, як він вислуховував юнаків, розповідав їм історії, жартував з ними, ділився своїм досвідом. Це була зустріч різних поколінь, але тоді була щира і приємна розмова –– ніби і не було різниці у віці".

“Якби Україна мала півмільйона пластунів, то за її майбутнє можна було б не турбуватися.”

Богдан Гаврилишин розповідав про свої перші пластові табори, коли десятирічного хлопчика світ вразив вперше. Мандри горами, пригоди, перші випробування: ночівля на сіні в старій хатині, брід через бурхливу річку, співпраця в команді з такими ж як він, захопленими пригодами хлопчаками. В ті часи «Пласт» дуже підтримував митрополит Андрей Шептицький. То особливим теплом Богдан Гаврилишин згадував, як митрополит, відвідуючи один з літніх таборів, благословив по черзі кожну дитину, і Богдана теж.

–– Та «Пласт» – це не лише пригоди й мандри, це школа життя, це навчання, як працювати в групі, як бути лідером, як любити природу, що надзвичайно важливо в теперішньому екологічному стані у світі та Україні. «Пласт» виховує любов до Батьківщини, навчає як піклуватися про своє здоров’я, прищеплює духовні і моральні орієнтири, вчить, як робити добро і завжди зберігати певний гумор.

Так описував «Пласт» Богдан Гаврилишин, додаючи, що він виховує своїх членів як надзвичайно добрих майбутніх громадян і патріотів своєї Батьківщини. Під час одного з інтерв’ю Радіо Свобода він сказав: «Якби Україна мала півмільйона пластунів, за її майбутнє можна було б не турбуватися». 

Що дав Пласт Богдану

Якось Богдана Гаврилишина запитали, що йому, професору з Женеви, особисто дав «Пласт»? На що він відповів: 

«Якщо б я не став пластуном, моє життя було б зовсім інакше, я був би зовсім іншою людиною. Це закріпило мою ідентичність. Я був українцем, але то поглибило моє українство. Це одна з причин, чому я залишався українцем, хоча більшу частину життя не жив в Україні. Це для мене була справді чудова школа життя. «Пласт» мені дав мої власні дороговкази на ціле майбутнє життя». 

Це підтверджує побратим Богдана з пластового куреня “Лісові Чорти”.

Тарас Іщик: 
"Богдан Гаврилишин для Пласту і для України давно став символом не лише успіху, а й яскравим прикладом тих цінностей, які формує Пласт".

Сьогодні дитині, яка хоче долучитись до Пласту і отримати такий шанс розвитку, потрібно чекати кілька років у черзі, поки з’явиться дорослий волонтер та організує гурток. Разом ми можемо втілити мрію Богдана Гаврилишина про півмільйона пластунів набагато швидше. Кожні зібрані три з половиною тисячі гривень дозволяють залучити нового волонтера та з ним десять дітей до ціннісного виховання.

Поділитися

Автор: Марина Чорна

Журналістка Блогу на Пластовому Порталі

Схожi новини