"Побурлакуємо світами": пластуни та скаути Австрії згуртувались заради дітей

Повномасштабна війна стала серйозним викликом для українців. Ворог мріяв залякати нас та зруйнувати будь-які плани й віру в спокійне завтра. Та досягти своїх підступних цілей йому так не вдалося.

Попри очевидні труднощі та перепони, пластуни все ж не відмовилися від таборового літа. А навпаки, почали робити все, що в їхніх силах, аби діти змогли хоча б на трохи відволіктися від війни та постійних повітряних тривог.

Так, чимало таборів у 2022 році відбулися за кордоном — у безпечних умовах. Одним із таких став Крайовий туристично-вишкільний табір “Побурлакуємо світами”. Він відбувся, зокрема, завдяки потужній підтримці української діаспори та іноземних скаутів. Друзі Пласту об’єднали свої зусилля, аби діти врешті змогли провести 10 безтурботних й насичених днів у колі друзів.

Підпишись на розсилку новин і анонсів про Пласт у світі:

Оформити підписку

“Із зони бойових дій я потрапив у казку”

Вперше за свою багаторічну історію пластовий табір “Побурлакуємо світами” відбувався не в Україні, а за кордоном. Його учасниками стали 36 дітей з різних міст України: Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Києва, Рівного, Стрия, Мукачева, а також прифронтових Краматорська та Харкова. Більшість приїхали з України, але були й ті, хто добирався з інших країн, куди довелося тікати з рідними після 24 лютого.

Герман з Краматорська, наймолодший учасник
Я досі не можу повірити, що мене відібрали учасником табору. Так вийшло, що з зони бойових дій я потрапив у казку. Тут я отримав море незабутніх вражень та емоцій, безліч тепла та турботи, відчув сімейну атмосферу та неймовірний драйв. Програма табору була настільки насичена активностями та продумана до дрібниць, що ці враження назавжди залишаться в моєму серці. Кожний учасник табору був членом великої дружньої родини. Дякую за кожний день, за кожну хвилину. Всіх люблю.

Табір щороку традиційно проводять пластові курені “Бурлаки” та “Бунтарки”. У 2022-му українські “бурлаки” не змогли приїхати — багато з них захищають батьківщину на фронті й активно працюють для нашої перемоги. Тож до організації запросили долучилися 5 пластунів цього ж куреня зі США. Завітали у гості й “бурлаки” з Нідерландів, Великої Британії, Іспанії та Словаччини.

Цьогорічна комендантка “Побурлакуємо світами” Анастасія Слюсаренко ще 10 років тому сама була його учасницею. Організацію табору в умовах повномасштабного вторгнення вона називає справжнім викликом для команди.

Анастасія, керівниця табору
Навесні ми кинули собі цей виклик, а вже у серпні тішились з юнацтвом їхати на ровері в дощ, пищали на спуску в мотузковому парку, мандрували Віднем і мочили черевики на спуску з альпійської вершини!

Уперше за 15 років: чим унікальний цей табір

Зазвичай на “Побурлакуємо світами” в Україні є певні точки старту й фінішу — тобто фактично це понад тиждень суцільної мандрівки. Втім, цього разу основна програма відбувалася саме на скаутській оселі. Однією з особливостей стало й те, що вперше за 15 років вдалося провести одразу всі 4 таборові етапи: мандрівний, скельний, водний та велосипедний. Все це стало можливим, зокрема, завдяки підтримці місцевих австрійських скаутів та пластунів.

У один з перших днів таборування учасники мали можливість віддати Kletter Park (мотузковий парк) — як альтернативу скелелазінню. Діти на практиці вчилися користуватися карабінами, системою та іншим спорядженням. Тамтешніх австрійських інструкторів дуже вразила поведінка українських пластунів — їхня дисципліна та організованість. Через це вони навіть подумали, що бунчужна табору — військова, адже віддає накази і всі її слухаються.

“Ми пояснили, що у пластунів просто так заведено — бути організованими і слухатися проводу”, — пригадала комендантка.

Згодом учасники “Побурлаємо світами” подолали аж 35 кілометрів на велосипедах. Кожен охочий міг здати тематичну вмілість: для цього треба було продемонструвати добру їзду на велосипеді з прикріпленим наплечником, вміти сідати та злазити з обох його боків, майстерно оминати перешкоди та їхати, кермуючи однією рукою. А крім цього — добре знати дорожні знаки й знати, як користуватися картою.

На День Незалежності юних пластунів та пластунок очікувала мандрівка у Відень. Щоб краще познайомитися з архітектурою європейської столиці, провід табору підготував для учасників варіанти маршрутів, які можна було обрати самостійно. Були також й символічні завдання: наприклад, зробити фото з українською символікою, людьми у вишиванках чи навіть навчити іноземця казати “Слава Україні”.

Під час водного етапу пластуни жили на території біля річки, а через дорогу був відкритий басейн з гірками.

Ще 30 кілометрів таборовики пізніше пройшли австрійськими Альпами. Підкорили, зокрема, вершину Kleiner Griessstein, 1857 метрів.

“Там нас застала гроза з градом і блискавками, коли ми вже спускалися. Було досить екстремально, але всім дуже сподобалася ця пригода”, — розповіла Анастасія.

Герман з Краматорська, наймолодший учасник
Хочу щиро подякувати всім, хто був дотичним до організації табору. Ви подарували дітям безліч позитивних незабутніх емоцій, море уваги та турботи в такий нелегкий час. Ці спогади залишаться з ними протягом всього життя.

“МІСЦЕВІ СКАУТИ ДУЖЕ ПЕРЕЙНЯЛИСЯ Й ДОПОМАГАЛИ”

За час організації та проведення “Побурлакуємо світами” українські пластуни близько потоваришували з місцевою групою скаутів, а особливо з тими, хто опікувався оселею. Австрійці не просто показали територію й допомогли освоїтися організаторам й учасникам табору в його перші дні, але й постійно ділилися контактами, порадами, й завжди були напоготові підтримати.

“На гостьову ватру вони принесли випічку й пригощали дітей. Дуже-дуже перейнялися тим, що ми у них таборуємо і всіляко сприяли”, – підкреслює Анастасія.

Якось на місце пластового табору приїхав на велосипеді 86-річний дідусь. Виявилося, що він був одним із засновників місцевої скаутської групи. Побачивши, що хтось таборує в оселі, він вирішив приїхати туди познайомитись. Комендантка розповіла йому більше про “Побурлакуємо світами”: що це пластуни, приїхали з України провести табір на 10 днів, але потім повертаються додому. Ця розмова дуже розчулила чоловіка. Він не міг стримати сльози й щиро бажав, аби Україна якнайшвидше виграла війну, й усі знову були у безпеці.

Анастасія, керівниця табору
Я запросила його на гостьову ватру. І він приїхав, хоч і не був упевнений, чи зможе – бо вже старенький і має проблеми із суглобами. Наприкінці вечора цей дідусь подарував мені свою скаутську хустину на знак солідарності, дружби та підтримки. Розплакався і сказав, що все у нас вийде. Дуже символічно, що кольори регіону Австрії, в якому ми таборували, синьо-жовті. Відповідно, такі ж барви були у цієї хустки.

У День Незалежності України до “Побурлакуємо світами” завітав табір австрійських пластунів, які цього літа таборували разом з пластунами з України та виховниками з Канади.

Приєднались до святкової програми й сім’ї, які живуть неподалік, представництво з міської ради, австрійські скаути – загалом до 150 людей. Усі разом у вишиванках виконали гімн України, на щоглі майорів синьо-жовтий прапор, а в серці кожного були думки про друзів на фронті та велику ціну за Незалежність нашої країни.

У ТЕМНІ ЧАСИ ДУЖЕ ДОБРЕ ВИДНО СВІТЛИХ ЛЮДЕЙ

Пласт завжди був тим осередком, що гуртує навколо себе свідомих та патріотичних людей, майбутніх лідерів, рушійну силу суспільства. Таким він залишається й сьогодні: виховує нове покоління українців, які вже у близькому майбутньому допомагатимуть розбудовувати успішну країну. Завдання ж усіх виховників, інструкторів та інших волонтерів зараз – дати їм максимальну можливість вчитися, розвиватися й надалі плекати багаторічні традиції свого народу.

Тож хочемо висловити подяку тим, хто сприяв нам у цьому, і без кого “Побурлакуємо світами” у 2022 році був би неможливим. Тим, хто у важкий час “підставив плече” й допоміг подолати виклики й справитися із нелегкими завданнями.

Дякуємо благодійникам зі США та Крайовій пластовій старшині за фінансове та логістичне сприяння.
Місцевим скаутам з містечка Гарс ам Камп, які допомогли навіть за сотні кілометрів від України почуватися, як вдома. Зокрема – оселі, яка прийняла табір.
Пластунам в Австрії, які допомогли з важливою інформацією про оселю й приїхали на табір, аби разом відзначити День Незалежності.
І, звичайно, чудовим українським брендам “Горгани”, “Команчеро” та “Лелека”, які надали подарунки для першунів.

А ще з допомогою продовольчого банку “Тарілка” усі сублімати, крупи та солодощі, які залишились після табору, пластуни передали українським захисникам у Краматорськ. Наближаємо перемогу разом, кожен своїми, маленькими чи великими кроками, йдемо до цієї мети.