Пластуни США подарували мить щастя трьом діткам, в яких росія вкрала дитинство

24 лютого російський народ зруйнував життя багатьох українських сімей. Анна з трьома дітьми була змушена тікати з окупованого Новорайська до Кривого Рогу. На блокпостах не випускали навіть до туалету.

Зараз сім’я бореться з фізичними та психологічними травмами через російську атаку. Кілька днів тому діти отримали пакунок з допомогою, який передали пластуни з Америки.

Анна розповіла про те, що довелося пережити її сім’ї після 24 лютого.

Підпишись на розсилку, щоб отримувати більше новин про діяльність і можливості Пласту у світі:

Оформити підписку

Окупація

Сім’я Анни проживала у Новорайську (Херсонська область). Жінка разом з чоловіком виховує трьох діток: 14-річного Богдана, 7-річну Софійку та 5-річну Христинку.

Коли селище окупували, виїхати було важко. На блокпостах вимагали гроші, а чоловіків забирали російські солдати.

Анна каже, що в селі багато молодих хлопців, яких хотіли призвати до армії ворога, обірвали своє життя.

У серпні окупанти почали змушувати дітей ходити до російської школи. Анна відмовилася. За це 29 серпня її вдарили прикладом. Це стало поштовхом до виїзду з окупованого Новорайська.

У цей же день почали збирати речі. Заїхали в Херсон, забрали звідти мого брата. На дорога були великі черги і спека. На блокпостах дітей не випускали навіть до туалету (Анна).

Боротьба за життя

Родині вдалося прорватися до Запоріжжя. Там діти вперше нормально поїли, їх прийняли в дитячий садок. Але Софійка почала задихатися і потрапила до реанімації.

У Новій Каховці російські війська влучили в школу. Припускаємо, що це була заборонена хімічна зброя, через яку в доньки почалися проблеми з диханням (Анна).

Далі поїхали до Кривого Рогу, оселилися в центрі для переселенців. Софійка знову потрапила в реанімацію.

А Христинці потрібна допомога психотерапевта через обстріли, які вона постійно чує.

Важко бути не вдома. Свекруха залишилися в Новорайську, щоб пильнувати будинок. Молюся, щоб житло вціліло і ми змогли повернутися до неї (Анна).

Віра в майбутнє

Сім’я духом не занепедає. Анна каже, що їй лиш 40: життя тільки почалося. Буде займатися садівництвом та господарством, як і до війни.

Анна
Дякуємо всім, хто допомагає нам. Волонтери додали гроші, щоб ми купили комп’ютер Богданові для навчання в онлайн-школі. Пластуни передали різдвяні пакунки, яким діти дуже зраділи. Низький уклін. Ви робите дітям життя легшим. А коли радісно дітям — радісно і батькам.

Пакунки для цих діток забезпечили пластуни Америки. Загалом вони надали кошти на 101 різдвяний пакунок. З них 77 отримали вимушено переселені діти в Кривому Розі.